рожа

Ро́жа, жі, ж. 1) Роза, Rosa centifolia. Также по́вна ро́жа, па́нська рожа. Моя врода, як повная рожа. Макс. Сидить Олена між дружок як повна рожа. МВ. II. 66. Ой ти, дівчино, повная роже! Нп. Цвів кущ панської рожі. Левиц. I. 23. 2) Гаєва́ ро́жа. Шиповникъ. МВ. I. 156. 3) Мальва. Соба́ча ро́жа. а) Althaea officinalis L. ЗЮЗО. I. 111. б) Lavatera thuringiaca L. ЗЮЗО. I. 175, 126. 4) Чо́рна ро́жа. Раст. Althaea rosea. Вх. Пч. I. 8. То-же горо́дня ро́жа. ЗЮЗО. I. 174. 5) Ро́жа по́вна. Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. 6) — польова́. Раст. Lavatera thuringiaca. Лв. 99. 7) — переви́та, подлу́жна, польова́. Роды писанокъ. КС. 1891. VI. 375. 8) Родъ дѣтской игры. Ив. 63. Ум. Ро́женька, роже́ночка. Ішов милий гіронькою, мила під горою; зацвів милий роженькою, мила калиною. Чуб. V. 266. Та чи мак, чи рожа на дворі процвітає? А ні мак, ні роженочка, дочко моя, а то ж твоя челядь гуля. КС. 1883. II. 376.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924