рогіз
рогіз
|
Рогі́з, го́зу, м. Болотное растеніе, Typha angustifolia. ЗЮЗО. I. 140. Котл. Ен. III. 64. О. 1862. I. 55. Покинь сани, візьми віз, та й поїдем по рогіз. Ном. № 546.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924