риґувати

риґувати

Риґува́ти, ґу́ю, єш, гл. Дурно писать. Ото риґує, — такі карлючки, що й не розбереш. Канев. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924