рація

рація

Ра́ція, ції, ж. 1) Основаніе, причини, поводъ. Чи не мав но цей чоловік рації? О. 1862. VI. 96. І чи не мала ж вона рації написати до його після щирої розмови з ним? Левиц. I. 303. 2) Привѣтственная рѣчь, поздравленіе. Посли к латину приступились, три рази низько поклонились, а старший рацію сказав. Котл. Ен. IV. 27.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Рація — причина, основа, прѝвід.

Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів / склав В. Доманіцький. Київ: Товариство «Просвіта», 1906