Ранні вірші (1923–1925)/Європа
Ахали, сюсюкали — Європа!
Тато — не звертались, а рара!
Доки навіть хутір не второпав:
— Слів в крові намочених лупа!
Вийшли гречкосії на узгір'я,
Усмішкою очі зайнялись,—
Сходу ще не оране безмір'я,
Заходові в серце подивись!
Виродки, зодягнені по моді...
Визиски... аборти... кокаїн...
Поруч — гнів натомлених заводів,
Болі поневолених країн!
...Опери?.. Розбещені малюнки?..
«Золота, кокоток і вина!»
...Раз за день набиті хлібом шлунки...
...раз в житті розігнута спина!
.. .Стерлінги. .. і франки... і корони...
.. .рани у серцях робітників! ..
...трупами уквітчані закони!..
...зброєю зґвалтовані віки...
...Вславили і поступ, і культуру
Воєм ненажерливих гармат!
Трупами розстріляних край муру!
Сотнями в крові омитих дат!
...Бавиться гуманністю по змозі
Сили і кишені адюльтер!
....... ......Заходе! чого ж
Ти й досі
Крові на кишенях не обтер?
Ахали — максліндери і поступ!
Мріяли Прилуки про Париж!
— Доки все у формулочку просту
Шлунок, гаманець і ніж!
Стали гречкосії — і докором
Очі невблаганні зайнялись:
— Заходе, ану, коли не сором,
Сходові в обличчя подивись!