Рання осінь/Над морем високо
| ◀ Ракетою піднісся і упав | Рання осінь Над морем високо |
Синє море обгорнули тумани ▶ |
|
Над морем високо, на непорушній скелі,
Квіт чарівкий на мертвому стеблі,
Горить вогонь, — щоб у морскій пустелі
Знаходили дорогу кораблі.
Буває инколи: уже надія зблідла, —
Не відшукати напрямку ніяк! —
І враз кладе на хвилі смугу світла
Ще непреступний для очей маяк.
І скоро промінь той туман розоре
(Не відірвати погляд від землі!), —
І кораблі ідуть в широке море,
Зникаючи в зловісній млі.