Рання осінь/Де ви тепер, давно змужнілі
| ◀ Хай чужина комусь вбирає очі | Рання осінь Де ви тепер, давно змужнілі |
Тепер мене хвилює мало ▶ |
|
Де ви тепер, давно змужнілі,
Товариші юнацьких літ, —
Хто з вас почує цей привіт,
Хто спить, забутий, у могилі?
Як перші павутинки білі
У чуб почне вплітати час,
Так хочеться зібрати вас
До серця ближче…
Друзі милі!
Так хочеться почути знов,
Коли зневіра серце ранить,
Юнацьких запальних розмов
Про те, що мужність не обманить…