раз
|
|
Раз, зу, м. 1) Разъ. Раз мати родила, раз і помірати. Ном. № 4268. Лінивий два рази робить, скупий два рази платить. Ном. № 4673. 2) Одинъ. Раз, два, три, чотирі, — до драбини причепили. Нп. 3) Однажды, одинъ разъ. Пішов я раз на вулицю, та й тепера каюсь. Нп. 4) Случай. Трахвив на злий раз. Ном. № 1807. Порятуй мене в пригоді, а в добрім разі не потребуєм рятунків. Ном. № 2328. 5) Раз-разо́м. Однимъ одинъ разъ. Тільки раз-разом пан мене за вухо поскубли. Г. Барв. 475. Я тільки раз-разом був у Катеринославі. Кобел. у. 6) Раз коло ра́зу. То и дѣло, безъ промежутковъ. Я скребла моркву раз коло разу. Н.-Волын. у. 7) Раз-по́-раз, раз-поз-(проз)-раз, раз-у-раз. Постоянно, то и дѣло, поминутно. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142. Чого таки тобі раз-у-раз до церкви ходить? ЗОЮР. I. 50. Сичі в гаю перекликались та ясень раз-у-раз скрипів. Шевч. 26. 8) Одного́ ра́зу. Однажды. Одного разу над містечком стояла тиха місячна літня ніч. Левиц. I. 9) Від-ра́зу, до-ра́зу = Відразу, доразу. Се він, — впізнала до-разу Катря. МВ. II. 112. 10) В-раз = Ураз. Плини, плини, дитятко, плини враз з водою. Чуб. Вітаймо, дитятко, ураз його матку. Чуб. 11) За-що-раз. Каждый разъ. За-що-раз дощ зачинаєся з тії закутини. Каменец. у. 12) Ні-раз. Вовсе. Нема ладу ні-раз. Васил. у. 13) Як-раз. Какъ разъ, въ пору. Як-раз батька в лоб, щоб не знав, куди „соб“. Ном. № 1779. Як-раз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Ном. № 7562. Ум. Разо́к, разо́чок.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924