Під хмарним небом/Останнїй борець

Під хмарним небом
Василь Чайченко
Останнїй борець
• Цей текст написаний желехівкою. Львів: Наукове Товариство ім. Шевченка, 1893
Останнїй борець.

Без зневірря, без вагання
 Дужий став він до борнї,
І були його бажання
 Чисті й сьміливі в ті днї.

Гордо йшов він серед бою
 І боровсь невтомно він —
Під могутною рукою
 Ворог згинув не один.

Та багато й коло його
Полягло тодї борцїв, —
Не злякався він нїчого,
 Голови не похилив.

Товариство гине й гине
 Коло його навкруги,
І невпинно, що хвилини
 Прибувають вороги.

Глянув він до тих, що вкупі
 З їм за рідний край пішли,
І побачив тілки трупи
 На скрівавленій землї.

Нї хвилини не вагався
 І до себе він сказав:
„Я один з усїх остався,
 Але я іще не впав —

„Дїло вмре, але зо мною:
 Я для його тілки й жив!…“
І могутною рукою
 Вдарив він на ворогів.

І полїг він серед бою
 У руках з мечем тяжким
І з шанобою нїмою
 Ворог став над неживим.


І загинуло навіки
 Дїло ріднеє в ті днї,
Але він, боєць великий,
 Лїг останнїй у борнї.