Під хмарним небом/Неначе
| Під хмарним небом Неначе |
Домовина ▶ |
|
Неначе.
Неначе і сьвіт такий гарний здаєтьця,
І сонечко з неба блищить,
І пісня дївочая голосно лльетьця,
І весело лїс шопотить,
І дивитьця всюди усе так звабливо,
Що тілки-б, здаєтьця, радїв
Та на сьвітї весело так та щасливо
Без думки та гадки-б ти жив…
Та здумаєш ти, що ті сьпіви дївочі
Не сьпіви — ридання сумні,
Що гаснуть од слїз оті карії очі,
Ізмалку веселі й ясні;
Згадаєш про тих, що у лютій недолї,
Не знаючи щастя живуть,
Що дїти їх бігають босі і голі
І хлїба голоднії ждуть, —
І серце заниє, і сам я не знаю,
Як сьпіви — ридання летять…
Коли-ж то ми будемо в нашому краю
Про щастя і волю сьпівать?
1880.
