Під колесами історії/Село й город
◀ Від утопії до дійсности | Під колесами історії Село й город |
Нова карта ▶ |
|
Маємо на думці контраст межи городом і селом — суперечність, якій поза східною Европою трудно найти пару. Значить — подвійний контраст: один між Сходом і Заходом взагалі, другий у межах самого Сходу. Для змалювання першого контрасту доволі поставити побіч себе Анґлію, соціяльно й економічно найбільше розвиту країну в Европі, та Росію — найбільше відсталу. Якраз рівно, кілько в першій живе по містах та займається торгівлею, промислом і спорідненими професіями, стілько у другій живе по селам та живе з хліборобства і споріднених занять. Типова форма оселі в Анґлії — це город, і сіл там у нашому розумінню зовсім нема (анґл. village то малі оселі двірської служби по лятифундіях, поза цим самостійні фарми — хутори); в Росії і на Україні навпаки: городи це рідкі оази серед океану сіл, та й чимало з т. зв. городів має більш або менш сільський характер. (У Німеччині оба типи балансують, у Франції перевага хліборобства). Коли хто хотів би з цеї ріжниці господарсько-культурного життя на Заході і Сході витягти теоретичні висновки що до національної ідеолоґії відносних народів, то міг би легко помилитися, догадуючися, що анґлійська вища духовність par excellence буржуазно-робітнича, а російська консервативноселянська; що там правлять нацією самі ідеолоґи промислу й торгівлі, а тут заступники потреб і змагань хліборобської класи.
В дійсности воно зовсім не так. З одного боку, на Заході, ці елєменти, які тісно звязані з провінцією, селом, хліборобством і т. п. — загалом консервативні елєменти, дуже сильні і мають чималий вплив на політичне, культурне й ідейне життя нації; із другого боку, на Сході, мають рішучу перевагу, часто виключну власть, ідеї, симпатії і змагання витворені в обставинах міського життя. Візьміть і порівняйте склад любого анґлійського або французького парламенту із сильним, квантитативно і квалітативно, заступипцтвом землі, та одну з колишніх російських дум, де селянські депутати блукали як стадо овець без доброго ідейного проводу, тому що всі „голови“ захоплені були ріжними ліберальними, демократичними і соціялістичними проґрамами; порівняйте анґлійську літературу з її ідеалізуванням провінції, та російську (в останніх часах й українську) з її ідеалізуванням міського босяка і злочинця, — а стане вам дивно. А буде вам ще дивніше, коли ви побачите, скілько в Анґлії, з її кипучим міським життям, практичного соціялізму (прим. ⅔ лондонської людности не має самостійних помешкань і не веде домашнього хазяйства), а як мало соціялістів-теоретиків і соціялістів-політиків; натомість у Росії, поза державними монополіями, не було жадного соціялізму, зате безліч соціялістів (там же сором був не признаватися до учеників Маркса!)
Яка цьому причина? Збиття з нормального шляху? Духова хороба? Безперечно, одно й друге, тілько все те ще не виясняє самої ґенези цього дивного явища. Головне джерело лежить у иншому контрасті, в межах самого Сходу. Коли на Заході, між городом і селом в культурному життю не має єственної ріжниці (про нормальну ріжницю в господарських обставинах і характері тут не говоримо); коли там усі класи людности творять одну орґанічну національну цілість, то на Сході між городом і селом — пропасть. Російське місто більш-менш таке саме як німецьке, французьке або анґлійське, з усіми вигодами, з добутками техніки і витонченим духовим життям; натомість село — як Бушмен супроти Европейця!… В Анґлії ви бачите на кождому ступні, що лорд, фабрикант, робітник і селянин то члени одної і тої самої нації, не по підручникам ґео чи етноґрафії, а по душі і тілі; натомість у Росії, а ще більше на Україні, щож у дійсности вяже городського інтеліґента з сільським мужиком? Дуже мало (мова у Московщині) або й нічого (на Україні).
Коли ви уважно вдумаєтеся в ці контрасти, в це упривілеювання городу а поневолення села на Сході, то зрозумієте не одно, що досі уважали загадковим. Ви зрозумієте духовість новішої російської й української інтеліґенції, її буржуазно-соціялістичний підклад, ненависть до села у одних, демаґоґію при помочи міських робітничих кличів серед темного мужицтва у других, та безоглядне використовування й руйнування села цими і тими. Ви зрозумієте, чому там можливий большевицький режім, як і те, що спасення східної Европи тілько у відродженню села і його боротьбі з чужим ворожим городом. У нас не буде доти нормальних умов національного життя, доки не буде досягнена політична, економічна і культурна рівновага між ними.
6. XI. 1921.