підсусідок

підсусідок

Підсусі́док, дка, м. Безземельный крестьянинъ, живущій въ чужомъ домѣ. Сим. 195 ( = Хата 175). См. Сусіда 2.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924