підсудок

Підсу́док, дка, м. Засѣдатель уѣзднаго суда. Тут всякії були цехмистри і ратмани, і бургомистри, судді, підсудки, писарі. Котл. Ен. Суддею був ведмідь, вовки були підсудки. Греб. 365.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924