прудиус

прудиус

Пруди́ус, са, ж. = Прутивус. К. ЧР. 128. Як я того прудиуса любила, не одні я черевички зносила. Нп.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924