Про шандаря
Пісня вважається народною, хоча є автори.
| Про шандаря автор невідомий |
- Ой, пити би горівочку, ой, пити би, пити;
- Ой, прийшлося шавдареві з Делятина іти.
- Ой, положу на віконце горіхову гранку;
- Прийшов шандар з Делятина, бо має коханку.
- Ой, піп іде до церковці та на хвалу Божу,
- А шандар ся відзиває: — Та й я вам поможу! —
- Ой, піп службу відправляє та людей жегнає,
- А шандар си став на хори, апостол читає.
- Ой, люде ся проступили та стали у кутки,
- А він любку за ручечку, повів через сутки:
- — Ой, ходімо, моя мила, та на торговицю
- Та будемо попивати мед та й сливовицю.—
- Ой, як прийшов Николайко до своєї хати:
- Ані ключів, ані жінки нема коло хати.
- А він пішов до сусіди, зачяв ся питати:
- — Ци нема ту меї жінки, нема коло хати? —
- Вони його притримують: — Просимо сідати! —
- Він зняв шапку, поклонився: — Йду далі шукати.
- — Ой, іди ж ти, Николайку, та на торговицю,
- Ой, там жінка із шандарем п'є мед, сливовицю. —
- Ой, пішов же Николайко попід годиночки —
- Лежить шандар до постелі голий, без сорочки.
- Ой, пішов же Николайко попід виконниці —
- Лежить жінка до постелі гола, без спідниці.
- А він пішов до жидівки та й взяв їй казати:
- — Дай, жидівко, сокирочки, двері відрубати. —
- Взяв сокиру у жидівки, розрубав верії...
- Забрав речі жандармськії до фільватерії.
- Ой, зачяли за Ноколов у погоню бічи:
- Завернули Николайка: — Неси назад річи! —
- У покою піп Николу на смерть сповідає,
- А у другім єго жінка ручки си ломає:
- — Любі мої єгомосцю, щось маю казати:
- Ци мож мене із шандарем разом поховати?
- — Ой, молода молодице, не мож то зробити:
- Уже шандар тиждень гниє, ти будеш рік жити.