Про Закарпатську Україну/Великому російському народові

◀ Великому вождеві народів і героїчної Червоної Армії Генералісимусу Радянського Союзу товаришеві Й. В. Сталіну

Про Закарпатську Україну Великому російському народові

До великого українського народу ▶

Київ: Українське державне видавництво, 1945

ВЕЛИКОМУ РОСІЙСЬКОМУ НАРОДОВІ

До тебе, старший брате наш, великий російський народе, звертається з словами любові, відданості і щирої вдячності через своїх обранців — депутатів Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки — вільний український народ.

В незабутні дні переможного торжества радянський народ прийняв у рідні обійми братів і сестер — закарпатських українців, що возз'єдналися з українським народом в єдиній радянській соціалістичній державі.

З великою вдячністю звертаємо ми свої погляди до любимого Сталіна, великого і мудрого батька, який прийняв у велику радянську сім'ю, як своїх рідних синів і дочок, закарпатських українців.

Український народ вдячний тобі, російський народе, за допомогу в здійсненні одвічної мрії українського народу про возз'єднання, свободу і національну незалежність. Твої сини, разом з синами інших народів, очистивши землю від фашистської погані, дали змогу вільно виявити волю народу Закарпатської України, який сказав: хочу бути разом з єдинокровним українським народом, хочу бути разом з великим російським народом у радянській сім'ї.

На вікових шляхах історії, у боротьбі за свободу і незалежність, за щастя і честь народів, у боротьбі проти одвічних ворогів Росії і України, український народ завжди разом з тобою і завжди діставав твою підтримку і допомогу. Російський народ кував і викував могутню слов'янську єдність.

Вороги не раз зазіхали на багаті землі України. І ти, великий російський народе, посилав відважних синів своїх на допомогу братньому українському народові. Спільно полили ми своєю кров'ю поля Полтави і Карпатські гори, степи Чорномор'я і Придунайські луки. Пролита кров ще більше закріпила наше одвічне братерство.

На історичній Переяславській Раді Богдан Хмельницький утвердив волю українського народу — навіки в дружбі і союзі з'єднатися з великим російським народом. Він побачив єдино рятівний, єдино правильний шлях і цим відвернув від України загрозу загибелі.

Віками гартувалася наша дружба. Як вірні друзі і соратники, йшли кращі сини Росії і України на спільну боротьбу з царизмом, з поміщиками і капіталістами, з гнобителями наших народів.

Проти чорних сил націоналізму, що намагалися роз'єднати російський і український народи, боролися спільно найкращі люди Росії і України. Ленінізм, батьківщиною якого є Росія, невгасимим сонцем освітив наш історичний шлях. Цим шляхом партія Леніна — Сталіна привела наші народи до свободи і щастя.

Ніколи не забуде вдячна Україна прозорливих ленінських слів: «При єдиній дії пролетарів великоруських і українських вільна Україна можлива. Без такої єдності про неї не може бути й мови».

Ніколи не забуде вдячна Україна могутнього сталінського кличу, зверненого до народу Росії в тяжкий для України час 1918 року: «Україна визволяється. Поспішайте до неї на допомогу».

При підтримці російського народу і разом з ним український народ переможно утвердив радянську владу, свою українську радянську державу, знищивши на своїй землі всіх і всяких гнобителів, вигнав усіх і всяких загарбників, розгромив орди німецького кайзера, розгромив банди підлих німецьких найманців — українських націоналістів. Як вільний серед вільних, як рівний серед рівних, увійшов український народ у могутню і щасливу сім'ю народів Радянського Союзу. Керований великою партією більшовиків, мудрим Союзним Урядом, народ України, разом з усіма братніми народами, віддавав усі сили священній праці по будівництву першої в світі соціалістичної держави. Радісно квітла вільна Радянська Україна, і в цьому надійною опорою їй була дружба з усіма радянськими народами і, насамперед, з великим російським народом.

Уся незламна міць цієї опори особливо глибоко виявилась у грізні дні Вітчизняної війни, коли нависла над українським народом смертельна небезпека рабства і загибелі, яку несли нам одвічні смертельні вороги усього слов'янства — німецькі загарбники.

Слава і дяка, тобі, могутній і мудрий російський народе, і всім вам, радянські народи-брати, від народу Радянської України. Благословенна допомога російського народу визволила Україну з пазурів хижого німецького звіра.

Глибока дяка тобі, славний російський народе, і всім вам, радянські народи-брати, від народу Радянської України за вашу самовідданість, щедру допомогу, яка дає Україні силу, щоб у найшвидшому часі загоїти ті тяжкі рани, що їх заподіяли їй німецькі кати.

Твій ясний розум, стійкий характер і терплячість, богатирський російський народе, є для нас прикладом. В усіх тяжких випробуваннях історії стояв ти гордо й непохитно, утвердивши свою керівну силу серед народів нашої країни.

Нам не страшні ніякі вороги, ніякі труднощі, ніякі випробування, бо ми з тобою, з найвидатнішою нацією серед усіх націй, що входять до складу Радянського Союзу, бо ми непохитні у своїй дружбі з тобою, у своїй любові і повазі до тебе, бо ми єдині в Радянській Соціалістичній Батьківщині.

Ці почуття у нас виховав і виростив великий Сталін.

Навколо великого Сталіна, більшовицької партії і Союзного Уряду об'єднані ми всі і немає сил, які могли б захитати нашу єдність. Керовані Сталіним, виховані Сталіним, ми йшли разом на грізні бої і ми перемогли. Наш великий Генералісимус товариш Сталін привів нас до перемоги над німецькими загарбниками і веде нас до нових перемог.

Хай живе великий і могутній російський народ!

Хай живе дружба народів нашої Батьківщини!

Хай живе великий учитель людства, мудрий творець дружби народів, переможний захисник людського щастя і свободи, наш рідний товариш Сталін!

VII Сесія Верховної Ради
Української РСР 1-го скликання.

30 червня 1945 року, м. Київ.