Пролїсок
Павло Граб
На память
• Цей текст написаний желехівкою. Львів: накладом Костя Панковського, 1894
На память.

Навік минули вільні годи,
В далекий край припало йти;
І от, під тяжкий час пригоди,
Мінї сестрою стала ти;

Мов ангел сяла предо мною,
Неначе квітонька цьвіла,

Моєю зорею ясною,
Моєю музою була!

Тебе нема, а все з могили
Твій образ сьвітлий устає, —
І знов душа почує сили,
Замарить серденько моє!