Пролїсок
Павло Граб
Надїя
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Надія
Львів: накладом Костя Панковського, 1894
Надїя.

Не зітхай так безнадїйно,
Скорбних уст не замикай,
Рук не складуй ще подвійно,
З лану битви не тїкай.
 Глянь на луг — не вся травиця
 Ще потоптана у-прах;
 Глянь на люди — чесні лиця
 Ще не всї обвіяв страх.

Ще великі перепони
Злу поставлено кругом,
Не безкарно рвуть ся стони
Під ворожим батогом.
 Встануть мученики-браття,
 Встануть сестри як живі…
 За годиною прокляття,
 Мук, кайданів та крові,
Зрадно купленої слави, —
Панство волї йде у слїд,
І на чолї миросправи
Власно з'явить ся нарід!