Пролїсок
Павло Граб
Жіноча душа
• Цей текст написаний желехівкою. Львів: накладом Костя Панковського, 1894
Жіноча душа.

Обізмучено-недужий,
В тузї я поник чолом…
Тихо-тихо ангел дружий
Огорнув мене крилом.

Мов та хмара на блакітї,
Чорна думонька злина…
Що-ж ото за ангел в сьвітї;
Що за зоря весняна?

Гасне зірка найяснїша,
Ангел ангела втїша…
То — жіноча найнїжнїша,
Найчаруюча душа.