Пролїсок — До матері Павло Граб
1894
Мамо — голубко! Прийди, подиви ся, Сина від мук захисти! Болї зі споду душі підняли ся, Що вже не сила нести.
Мамо — голубко! Горюєш ти, бачу, Стогнеш сама у-журбі; Хай я в неволї конаю та плачу, — Важче незмірно тобі. Бачити більше тебе я не буду; Не дорікай, а прости; Та від людського неправого суду Сина свого захисти!