Пролїсок
Павло Граб
До дитини
• Цей текст написаний желехівкою. Львів: накладом Костя Панковського, 1894
До дитини.

Тїш ся вволю; сьмій ся, доки
Озаряє сьміх уста,
Та безхмарні лїта-роки
Не накладують хреста.
 Доки сумом та журбою
 Ще не здибало тебе;
 Доки небо над тобою
 І ясне і голубе.
Так, дитино моя люба,
Погуляй — твоя пора,
Бо вже може лиха згуба
І по тебе десь чухра.