Природно-заповідний фонд Київської області/Існуючі території та об’єкти ПЗФ Київщини
| ◀ Історія формування ПЗФ Київщини | Природно-заповідний фонд Київської області Існуючі території та об’єкти ПЗФ Київщини |
Проектовані території та об’єкти ПЗФ Київщини ▶ |
|
|
Загальна характеристика ПЗФ Київщини
Станом на 1.08.2012 року в Київській області нараховується 193 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 112895,67 га. Серед них 170 територій та об’єктів місцевого значення, загальною площею 31986,75 га, та 23 території загальнодержавного значення, загальною площею 80908,92 га (див. додаток 1). З них 2 національні природні парки, 2 регіональні ландшафтні парки, 96 заказників, 61 пам’ятка природи, 14 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва та 17 заповідних урочищ.
Найбільшими за площею територіями ПЗФ області є загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Чорнобильський спеціальний» (48870,0 га), національні природні парки «Залісся» (13548,5 га) та «Білоозерський» (3658,22 га), а також регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів» (5148,7 га). До числа найменших за площею можна віднести низку «точкових» об’єктів ПЗФ, як правило вікових та меморіальних дерев, яким надано статус пам’яток природи (загалом 21 об’єкт).
Дві території ПЗФ, а саме НПП «Білоозерський» і РЛП «Трахтемирів» лише частково лежать на території області, оскільки розміщені одночасно в межах і Київської і Черкаської областей. У майбутньому кількість міжобласних ПЗФ може зрости. Це пов’язано із намірами держави створити Канівський біосферний заповідник (Черкаська та Київська області) та НПП «Подесіння» (Чернігівська та Київська області), створення якого передбачене Указом Президента України від 1.12.2008 № 1129/2008. Також довгий час в обговоренні знаходиться ідея створення транскордонного біосферного резервату в зоні відчуження Чорнобильської АЕС (Київська область та Гомельська область Республіки Білорусь).
Всі природно-заповідні території разом становлять лише 4% від загальної площі Київської області, що є одним із найнижчих показників порівняно з іншими областями України. В області немає жодного природного заповідника, хоча всі інші категорії ПЗФ у різній мірі представлені на її території. Слід зауважити, що ПЗФ Київщини лишається не тільки дуже малим за площею, а й незбалансованим відносно розподілу територій, що охороняються за типами зональних біотопів, представлених на Київщині. Так, близько половини площі області знаходиться в межах Полісся, а друга половина – у Лісостеповій зоні. Область розсічена вздовж потужною водною артерією – Дніпром, з двома великими водосховищами – Київським та Канівським. Проте, наприклад, представленість степових біотопів в складі наявних територій ПЗФ явно замала. Так, із 193 існуючих об’єктів ПЗФ, степові біотопи в різній мірі представлені лише в 20 з них (у т.ч. 6 мають дуже малу площу, а 5 створені лише у 2010 році). Також в ПЗФ області недостатньо представлені водно-болотні біотопи, хоча їх частка серед територій, що охороняються, більша, ніж частка степових ділянок.
Території та об’єкти загальнодержавного значення[1]
1. Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Дніпровсько-Деснянський»
Об’єкт розташовується у Вишгородському районі та входить у межі Сувидської, Деснянської та Жукинської сільських рад. Підпорядковується ДП «Вище-Дубечнянське лісове господарство» (Воропаївське і Чернинське лісництва) та Вишгородській районній раді та займає площу 1400 га. У Воропаївському лісництві згідно з даними землеустрою та лісовпорядкування 1993 р. займає кв. 6, вид. 13; кв. 7, вид. 3; кв. 8, вид. 2; кв. 20, вид. 2; кв. 21, вид. 2; кв. 22, вид. 1; кв. 23, вид. 6; кв. 35, вид. 1, кв. 36, вид. 1; кв. 37, вид. 1. У Чорнинському лісництві займає кв. 52, вид. 3; кв. 53, вид. 20, кв. 61, вид. 1; кв. 62, вид. 1, 2; кв. 63, вид. 5, 15, 13; кв. 64, вид. 4, 10, 13, 14, 18; кв. 71, вид. 1, 2, 3, 4, 5; кв. 72, вид. 1, 5, 6, 7; кв. 73, вид. 6, 10; кв. 80, вид. 28, 29; кв. 1, вид. 3, 5, 7; кв. 2, вид. 5; кв. 3, вид. 12; кв. 6, вид. 13, 14; кв. 7, вид. 15, 16, 17; кв. 8, вид. 5, 11; кв. 11, вид. 8, 11; кв. 12, вид. 2, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19; кв. 13, вид. 10, 14,15; кв. 39, вид. 2, 14, 16; кв. 44, вид. 2, 18; кв. 45, вид. 4, 6, 7, 8, 11, 13; кв. 47, вид. 12; кв. 54, вид. 1, 9; кв. 55, вид. 2, 10, 12; кв. 10, вид 12, 13 (згідно з даними за 1993 р.). Об’єкт був створений згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 25.02.1980 р.
Територія є частиною межиріччя Дніпра та Десни, де чергуються болотні смуги зі смугами піщаних суходолів. Болота низинного типу з переважанням угруповань очерету звичайного, осоки гострої та омської. Значне місце займають чагарникові болота з вербою попелястою. Типовими гідрофільними видами є: вех широколистий, живокіст лікарський, жовтець повзучий, незабудка болотна. Тут також зростають пальчатокорінник м’ясочервоний та травневий.
Лісова рослинність, основні площі якої знаходяться в Чернинському лісництві, характеризується наявністю флористично багатих листяних лісів. Деревостан утворюють дуб звичайний, граб звичайний, ясен звичайний, клен гостролистий, липа серцелиста з домішкою берези повислої та осики. У травостої переважають неморальні види: осока волосиста, осока пальчаста, копитняк європейський, просянка розлога, фіалка дивна, яглиця звичайна. Також тут виявлені коручка чемерниковидна, цибуля ведмежа, зозулині черевички справжні – види, занесені до Червоної книги України. Для останнього виду – це єдине відоме на Київщині сучасне місцезнаходження цього рідкісного виду.
Джерело: 1) Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 1998 р. Державне управління екологічної безпеки в Київській області. – Київ, 1998.; 2) Фіторізноманіття Українського Полісся та його охорона / Під заг. ред. Т. Л. Андрієнко. – Київ, Фітосоціоцентр, 2006.
2. Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Калитянська дача»
Знаходиться в Броварському районі в межах Калитянської та Заворицької сільських рад та займає площу 1162 га. Займає кв. 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31 Семиполківського лісництва ДП «Київське лісове господарство». Об’єкт був створений згідно з Указом Президента України від 20.08.1996 р. № 715/96.
Основну площу заказника займає лісова рослинність. Переважають листяні ліси з дубом звичайним, ясеном звичайним та липою серцелистою. Значні домішки в деревостані складає клен гостролистий, поодиноко в масиві висаджений бархат амурський. У трав’яному покриві переважають яглиця звичайна, зірочник ланцетолистий та осока волосиста. Тут також зростають зозулині сльози яйцевидні та коручка чемерниковидна – види, занесені до Червоної книги України.
Болота, які розміщуються у долиноподібних зниженнях, обводнені, належать до евтрофного типу. На території заказника представлені осокові болота з осокою омською, осокою гостровидною, високотравні з переважанням очерету звичайного та рогозу широколистого, досить поширені чагарникові болота з вербою попелястою. Невеликими ділянками трапляються лісові болота, представлені чорновільшанниками з теліптерисом болотним.
Джерело: 1) Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 1998 р. Державне управління екологічної безпеки в Київській області. – Київ, 1998; 2) Фіторізноманіття Українського Полісся та його охорона / Під. заг. ред. Т. Л. Андрієнко. – Київ: Фітосоціоцентр, 2006. – 316 с.
3. Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Козинський»
Заказник розташовується в Обухівському районі та займає площу 967 га. Об’єкт знаходиться в межах смт. Козин. Землекористувачем є Обухівська Райдержадміністрація. Заказник оголошений Указом Президента України від 10.12.1994 р. № 750/94.
Ділянка є фрагментом центральної частини заплави Дніпра, яка внаслідок створення системи водосховищ майже не збереглась у природному стані. В еколого-ценотичному відношенні тут можна виділити 4 рівні рослинних угруповань: водну рослинність та прибережно-водні угруповання; рослинність заболочених лук; рослинність сухих лук на підвищених гривах; рослинність розріджених гайків на плескатих гривах. Водна рослинність представлена угрупованнями, які на сьогодні є рідкісними в Україні: латаття білого та глечиків жовтих. Тут трапляються також сальвінія плаваюча та водяний горіх – види, занесені до Червоної книги України. У водно-прибережній смузі р. Іржавець виявлена рідкісна північна рослина – вовче тіло болотне, що знаходиться тут на межі ареалу. У смугах заболочених лук переважають угруповання лепешняку великого, осоки гострої, костриці лучної. Зростає також ряд таких рідкісних рослин, як півники сибірські, валеріана висока, півники болотні, цибуля гранчаста, ситник чорний, та цінна лікарська рослина – калган. На піщаних луках переважають угруповання костриці овечої. Тут зростають дрік фабрівний, голосхенус звичайний, ліщиця мурова та інші види. Також виявлено очиток шестирядний – центральноєвропейський вид на східній межі ареалу. Великий ландшафтний та флористичний інтерес становлять дубові рідколісся з порослевим дубом із домішками в’язу, осокору, тополі білої та інших порід. У трав’яному покриві зростають буквиця лікарська, конвалія, ранник бульбистий, вероніка колосиста, оман верболистий.
Багатим є тваринний світ ділянки. Тут є великі популяції кулика-сороки, занесеного до Червоної книги України, а також мешкають чапля сіра, декілька видів мартинів і качок.
Джерело: Наукова характеристика ділянки заплави Дніпра між обводним каналом та р. Козинкою. Укладач: Андрієнко Т. Л.
4. Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Хутір Чубинського»
Об’єкт займає площу 10 га та розташовується біля села Нова Олександівка Бориспілького району. Був створений Указом Президента України від 10.02.1994 р. № 750/94. Землекористувачем є Великоолександрівська сільська рада.
Об’єкт цікавий як своїм природоохоронним, так і історико-культурним значенням. Тут зростають дерева віком 200—300 років; це залишки пралісів, які росли колись по Лівобережжю Дніпра. Вони є дуже важливими для денрологічних досліджень. Окрім того, тут була садиба Чубинських, де мешкав Павло Платонович Чубинський, автор тексту гімну України. Нажаль, самої садиби вже немає. Втім, у положенні про заказник передбачена можливість відбудови садиби.
Джерело: Гордість заповідної Київщини. Серія: Охорона дикої природи. Вип.4. К.: Київський еколого-культурний центр. – 1997. Укладачі: Борейко В. Є., Мельник В. І., Грищенко В. М., Листопад О. Г.
5. Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Дзвінківський»
Заказник займає площу 700 га в межах Дзвінківської сільської ради Васильківського району. Створений відповідно Постанови Ради Міністрів УРСР від 28.10.1974 р. № 500. Знаходиться у віданні ВП НАУ «Боярська лісова дослідна станція». Входить до меж Дзвінківського лісництва. Займає 7, 8, 9, 10, 17, 18, 19, 20, 21, 30, 32, 33, 43, 44, 45, 57, 58, 59, 60 квартали, всі виділи.
Розташовується заказник на крайньому півдні Київського Полісся на правій надзаплавній терасі р. Ірпінь. Середній вік соснових лісів природного походження в заказнику складає 150 років, окремі ділянки мають вік 180—190 років. На його території виявлено 350 видів судинних рослин. П’ять видів занесено до Червоної книги України: лілію лісову, гніздівку звичайну, коручку морозниковидну, любку зеленоквіткову та осоку тіньову. Окрім того, в заказнику зростає ряд видів, занесених до регіонального списку рідкісних видів рослин Київської області: косарики черепитчасті, півники угорські, клопогін європейський, стародуб широколистний.
Джерело: 1) Гордість заповідної Київщини. Серія: Охорона дикої природи. Вип.4. К.: Київський еколого-культурний центр. – 1997. Укладачі: Борейко В. Є., Мельник В. І., Грищенко В. М., Листопад О. Г.; 2) Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 1998 р. Державне управління екологічної безпеки в Київській області. – Київ, 1998.
6. Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Жуків хутір»
Розташовується в Києво-Святошинському районі в межах Бузівської та Михайло-Рубежівської сільських рад та займає площу 622,5 га. Знаходиться у кв. 5, вид. 13; кв. 6, вид. 7, 8, 11; кв. 7, вид. 3; кв. 8, вид. 4; кв. 9, вид. 1, 2; кв. 11, вид. 18, 6; кв. 14, вид. 13, 15; кв. 15, вид. 3, 14; кв. 16, вид. 19, 23; кв. 17, вид. 6, 7; кв. 18, вид. 6, 7, 9, 10; кв. 19, вид. 2, 8, 13, 18; кв. 20, вид. 3, 6, 7, 11; кв. 21, вид. 1, 2, 3, 4, 8, 9, 10, 13; кв. 22, вид. 8; кв. 23, вид. 2, 4, 18; кв. 24, вид. 1, 8, 11, 14; кв. 25, вид. 5; кв. 26, вид. 6, 10, 15; кв. 28, вид. 2, 4, 6 Ірпінського лісництва ДП «Київське лісове господарство». Об’єкт був створений Постановою Ради Міністрів України від 26.12.1985 р. № 451. Межі об’єкту змінені Указом Президента України від 20.08.1996 р. № 751/96.
Рослинність об’єкта представлена в основному старими та середньовіковими сосновими, дубово-сосновими, дубовими та грабоводубовими лісами, є вільхові ліси. Вік деревостану на деяких ділянках дубово-соснового лісу досягає 150 років.
Серед соснових лісів переважають ліси з домінуванням чорниці і зелених мохів. У трав’яному ярусі дубових та дубово-соснових лісів здебільшого домінує конвалія травнева, інколи орляк. На ділянках дубово-грабових лісів в трав’яному ярусі переважають яглиця, осока волосиста, копитняк європейський.
В заказнику зростає близько 600 видів вищих судинних рослин, 9 з них занесені до Червоної книги України: булатка довголиста, пальчатокорінник м’ясочервоний, коручка чемерниковидна, зозулині сльози яйцевидні, гніздівка звичайна, любка дволиста та зеленоквіткова, плаун річний.
Джерело: 1) Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 1998 р. Державне управління екологічної безпеки в Київській області. – Київ, 1998; 2) Фіторізноманіття Українського Полісся та його охорона/Під. заг. ред. Т. Л. Андрієнко. – Київ: Фітосоціоцентр, 2006. – 316 с.
7. Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Ржищівський»
Розташовується в Кагарлицькому районі та займає площу 1288 га. Входить до адміністративних меж Стайківської, Стрітівської, Гребенівської, Кузьминецької сільських рад та Ржищівської міської ради. Знаходиться у кв. 2, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 18, 19, 20, 21, 23, 24, 25, 26, 29, 39, 41, 42, 43; кв. 3, вид. 7 Ржищівського лісництва та кв. 23, 24, 26, 28, 29, 33, 34 Стайківському лісництві ДП «Ржищівське лісове господарство». Об’єкт був створений постановою Ради Міністрів УРСР від 26.12.1985р. № 451.
Заказник є мальовничим природним ландшафтом, що розташовується на правому березі р. Дніпро. Рельєф глибокопересічений внаслідок водної та вітрової ерозії, де ростуть сосново-листяні ліси різного віку, смугами різної ширини, що мають велике грунтозахисне і водорегулююче значення. Багата трав’яна рослинність.
Джерело: Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 1998 р. Державне управління екологічної безпеки в Київській області. – Київ, 1998.
8. Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Урочище «Мутвицьке»
Знаходиться в межах Забуянської сільської ради Макарівського району та займає площу 785 га, в межах ДП «Макарівське лісове господарство», Забуянського лісництва – кв. 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50 (входять всі виділи). Об’єкт був створений згідно з Указом Президента України від 20.08.1996 р. № 715/96.
У заказнику охороняється типовий ландшафт півдня Київського Полісся, який зберігається в долині р. Мутвиці. Добре збережений рослинний покрив цієї території представлений лісами та болотами.
Серед лісової рослинності переважають дубові, сосново-дубові та мішані ліси. Відмічені ділянки дубового лісу трясучковидноосокового, який знаходиться тут на східній межі свого поширення. Невеликими плямами трапляються ділянки грабового лісу. Найбільші площі серед лісової рослинності займають мішані насадження, де в деревостані переважає дуб звичайний з домішкою сосни звичайної, берези повислої та осики. В другому ярусі цих лісів відмічені клен гостролистий та липа серцелиста, поодиноко граб звичайний. Підлісок утворює ліщина звичайна.
Серед типових лісових видів тут багато костяниці, поодиноко зростають просянка розлога, перстач білий, воронець колосистий, чистець лісовий, типові лісові осоки – осока пальчаста, бліда, сусідня, а також затінкова – вид, занесений до Червоної книги України. Також виявлені любка дволиста, гніздівка звичайна, коручка чемерниковидна та темночервона, лілія лісова, які теж занесені до Червоної книги України.
Характерними в заказнику є болота, які займають найбільш знижені місця в рельєфі, та невеликими ділянками розміщуються біля ставу. Став є перегаченим руслом річки Мутвиці. Болота евтрофного типу. Переважають чагарникові болота з вербою попелястою та очеретом звичайним у трав’яному покриві, менші площі займають осокові болота. Болота обводнені, тут гнізиться лелека чорний, є поселення бобрів.
Джерело: 1) Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 1998 р. Державне управління екологічної безпеки в Київській області. – Київ, 1998; 2) Фіторізноманіття Українського Полісся та його охорона/Під. заг. ред. Т. Л. Андрієнко. – Київ: Фітосоціоцентр, 2006. – 316 с.
9. Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Урочище «Унава»
Знаходиться на території Волицької сільської ради у Фастівському районі та займає площу 974 га. Розташовується в межах Фастівського лісництва ДП «Фастівське лісове господарство» – кв. 1, 2, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 11, 17, 18, 19, 20, 27, 29, 30, 33, 34, всі виділи. Створення об’єкту затверджено Указом Президента України від 20.08.96 р. і № 751/96.
Лісовий масив з ділянками старих дубів 150-200-річного віку. Багатий тваринний світ. Має велике значення для збереження грунтозахисного та гідрологічного режиму річки Унава і прилеглих територій. В межах заказника розміщена ботанічна пам’ятка природи «Дуб черешчатий».
Джерело: Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 1998 р. Державне управління екологічної безпеки в Київській області. – Київ, 1998.
10. Орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Жорнівський»
Знаходиться в Києво-Святошенському районі на території Жорнівської сільської ради. Займає площу 90 га. Підпорядковується ВП НАУ «Боярська лісова дослідна станція», Жорнівське лісництво, кв. 53, 55, 58. Об’єкт був створений згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 28.10.1974 р. № 500.
Територія заказника розміщується на терасі р. Ірпінь та має цінність як поселення чаплі сірої в типових для Київського Полісся лісових угрупованнях.
У рослинному покриві переважають високопродуктивні дубовососнові ліси з домішкою берези повислої та по зниженнях – вільхи чорної. Підлісок утворюють переважно ліщина звичайна, крушина ламка, горобина звичайна.
Джерело: 1) Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 1998 р. Державне управління екологічної безпеки в Київській області. – Київ, 1998; 2) Фіторізноманіття Українського Полісся та його охорона/Під. заг. ред. Т. Л. Андрієнко. – Київ: Фітосоціоцентр, 2006. – 316 с.
11. Орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Журавлиний»
Розташовується у Вишгородському районі на території, прилеглої до меж Сувидської сільської ради та має площу 399,7 га. До складу заказника входять кв. 21, вид. 2, 8, 11, 13, 14, 15, 21, 23, 24; кв. 22, вид. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9; кв. 27, вид. 4, 12; кв. 28, вид. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8; кв. 34, вид. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 11; кв. 35, вид. 1, 2, 3, 4; кв. 41, вид. 4, 5, 7, 8; кв. 42, вид. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15; кв. 48, вид. 3; кв. 49, вид. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9; кв. 56, вид. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11; кв. 57, вид. 1, 2, 3, 4, 5; кв. 65, вид. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8; кв. 73, вид. 2 в межах Чернинського лісництва ДП «Вищедубечанське лісове господарство». Об’єкт був створений Указом Президента України від 10.12.1994 р. № 750/94.
Об’єкт включає болотяний масив «Видра» та ділянку навколишнього лісу. «Видра» – типове поліське низове болото, на більшій частині важкопрохідне. Воно покрите заростями очерету, чагарникової верби, у багатьох місцях розріджено зростає береза та вільха, є острівці заболочених вільшаників, оточені болотом. Найбільше берез зростає у північній частині болота. Глибина його більша у південній частині. Посередині болота є річка зі спрямленим меліораторами руслом. Меліорація не призвела до осушення болота, зараз відбувається його вторинне заболочення. Через деякий час можливе повне відновлення болотного комплексу. Болото практично вздовж всього периметру оточене смугою середньовічного та достигаючого вільхового лісу. До північної частини болота прилягає дубовограбово-кленовий ліс зі значною кількістю дубів 100-150 річного віку, за участі ясена, клена, липи, берези, вільхи. Флора типова неморальна. Із ефемероїдів тут домінують анемона жовтецева, конвалія, веснівка дволиста, купина, вороняче око, ведмежа цибуля.
Дана територія має виняткове значення для птахів. Тут гніздяться сірий журавель, тетерук, змієїд та чорний лелека – види, занесені до Червоної книги України. Є також ряд птахів, які згідно зі МСОП та Міжнародною радою охорони птахів, віднесені до видів, що знаходяться в Європі під загрозою: підорлик малий, шуліка чорний, лунь очеретяний, яструб великий, погонич звичайний, мородунка, сова болотяна, жовна чорна, кропив’янка рябогруда, мухоловка білошия, жулан. Гніздує тут також канюк звичайний. Орнітокомплекс болота відрізняється багатством і різноманіттям. Переважають види, характерні для чагарників та заростей очерету: очеретянки, кропив’янки, деркач, пастушок. В цілому на території виявлено 75 видів птахів.
Територія має важливе значення для охорони бобра. Висока чисельність копитних: косулі європейської, кабана, оленя благородного, лося.
Джерело: 1) Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 1998 р. Державне управління екологічної безпеки в Київській області. – Київ, 1998; 2) Наукова характеристика проектованого орнітологічного заказника республіканського значення «Журавлиний» у Вишгородському районі Київської області. Укладачі: Грищенко В. М., Гаврилюк М. Н.
12. Гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Усівський-1»
Заказник розташовується в межах Згурівської селищної ради, КСП ім. Шевченка села Безуглівка, КАП «Нива» смт. Згурівка, КПС «Красненьке» села Красне, радгоспу «Ново-Олександрівський» села Нова Олександрівка, КСП «Усівське» села Усівка, КСП «Черевківське» села Черевки, Згурівського району та займає площу 2307,4 га. Оголошений постановою Ради Міністрів Української РСР від 25.02.1980 р. № 132.
Гідрологічний заказник є болотним масивом у заплаві р. Супій з типовою болотною рослинністю лівобережного Полісся. Тут зростає близько десяти видів осок: омська, зближена, здута, волосистоподібна та ін. У частині болота біля с. Усівка на купині осоки зближеної знайдено рідкісний вид флори України – жировик Ле. Заказник є регулятором водного режиму р. Супій Згурівської та Яготинської системи озер.
Джерело: Наукова характеристика природного комплексу Усівського гідрологічного заказника загальнодержавного значення у Яготинському та Баришівському районах Київської області. Укладачі: Андрієнко Т. Л., Семеков П. А., Осипова М. А.
13. Гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Усівський-2»
Заказник знаходиться в межах Малоберезанської, Малосупоївської сільськиї рад Згурівського та Яготинського районів та займає площу 1447,7 га. Оголошений Указом Президента України від 10.12.1994 р. № 750/94.
Ділянка осоково-рогозового болота в заплаві р. Супій в межах Згурівського та Яготинського районів. Воно є продовженням гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Усівський-1». Флора цієї ділянки болота багата і різноманітна, представлена рядом рідкісних бореальних видів. Біля с. Безгулівка зростає льодовиковий релікт – верба лапландська, а також виявлено місце зростання пальчатокорінника м’ясочервоного – рідкісної орхідеї, занесеної до Червоної книги України.
Заказник є резерватом великої кількості водно-болотних видів птахів, серед яких регулярно трапляються журавель сірий та кульон великий, які охороняються Червоною книгою України.
Джерело: Положення про Гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Усівський-2».
14. Гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Іллінський»
Об’єкт підпорядковується Державному спеціалізованому виробничому комплексному підприємству «Чорнобильська Пуща» створений згідно з Укразом Президента України від 13.08.2007 р. № 700/2007 р. Площа об’єкта 2000 га.
Територія заказника є заплавою р. Іллі та прилеглими до неї ділянками долини. Заплава повністю заболочена. Тут переважають лісові болота, здебільшого чорновільшанники, місцями зі співдомінуванням верб, з різноманітним трав’яним покривом, в якому домінують очерет звичайний, комиш лісовий, очеретянка звичайна та купинні осоки. На прилеглих ділянках тераси розміщуються сосново-дубові, дубові та дубово-грабові, а також соснові ліси. У заказнику збереглися ділянки старих дубових лісів з переважанням ліщиново-яглицевих угруповань. Дубово-грабові ліси представлені крушиново-ліщиново-яглицевими ценозами типової для Українського Полісся будови.
Заказник «Іллінський» за характером рослинного покриву в цілому є типовим для заплавних ділянок Українського Полісся. На території виявлені види з Червоної книги України – любка дволиста, коручка чемерниковидна, а також страусове перо звичайне.
Джерело: Фіторізноманіття Українського Полісся та його охорона/Під. заг. ред. Т. Л. Андрієнко. – Київ: Фітосоціоцентр, 2006. – 316 с.
15. Загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Чорнобильський спеціальний»
Заказник знаходиться у північній частині Київської області, у межах Чорнобильської зони відчуження. Його межами є лінія, яка з’єднує населені пункти: м. Ямпіль – с. Іванівка – м. Чорнобиль – на пн. від с. Паришів – с. Гдень – вздовж державного кордону з Білоруссю – с. Теремці – акваторія водосховища проти гирла р. Прип’ять – по акваторії на південь до лінії на захід на с. Зелений Мис. Площа заказника складає 48870 га. Заказник підпорядковується Державній адміністрації зони відчуження. Об’єкт створено Указом Президента України від 13.08.2007 р. № 700/2007.
У геоморфологічному відношенні територія заказника є гирлом р. Прип’ять з меандровою системою, старицями та островами, а також ділянками Київського водосховища, які знаходяться навпроти гирла р. Прип’ять. У радіоекологічному відношенні (станом на 2000 р.) об’єкт знаходиться на території південного сліду радіоактивного забруднення. Щільність забруднення 137Cs становить 40—400 кБк*м-2 (1—11 Кі/км2), 90Sr локально сягає 400 кБк*м-2 (11 Кі/км2), більшість території забруднена в межах 25—70 кБк*м-2 (0,5—2,0 Кі/км2), ізотопами плутонію та америцію – локально до 10 кБк*м-2 (0,3 Кі/км2) при забрудненні більшої частини території в межах 0,4—4,0 кБк*м-2 (0,01—0,11 Кі/км2).
Природна рослинність заказника займає близько 80 % загальної площі, її основу створюють ліси, значні площі займає прибережноводна та водна рослинність заплав, акваторії річок та прилеглих ділянок Київського водосховища, а також болотна рослинність замкнених улоговин. Псамофітна та лучна рослинність займають невеликі площі.
Найважливіше середовищеутворююче та фітостабілізуюче значення відіграють тут ліси, що займають близько 80 % території. З них близько 60 % займають соснові ліси різних едафотопів, 30 % – молоді соснові ліси на місці згарищ 1995—1996 рр., 10 % – молоді соснові та сосново-березові ліси посадки 1988—1990 рр. Заплави річок на незначних територіях зайняті насадженнями верби ламкої, а також чагарниковими вербовими болотами. Територія заказника включає повністю Дитятківське і Опачицьке та частково Паришівське лісництва ДСВЛП «Чорнобильська пуща».
Лісова рослинність заказника є зональною і досить типовою для Українського Полісся. Серед лісів тут переважають соснові ліси зеленомохові у комплексі з сосновими лісами бруснично-зеленомоховими, орляково-чорничними та чорнично-зеленомоховими. Видовий склад вказаних ценозів представлений насамперед бореальними видами. Багатою та різноманітною є прибережно-водна рослинність. У її складі найбільш звичними рослинними угрупованнями є формації очерету звичайного, комишу озерного, лепешняка високого, осоки прибережної типового флористичного складу та ценотичної будови. У заказнику трапляються регіонально-рідкісні види: гвоздика Борбаша, півники сибірські, котячі лапки дводомні, щитник гребенястий, конюшина червонувата, костриця поліська, волошка сумська, гвоздика несправжньорозчепірена.
Велику цінність тут має тваринний світ. Видовий склад хребетних тварин добре відображає зональні особливості фауністичних комплексів Українського Полісся. Клас круглороті представлений міногою українською, що занесена до Червоної книги України. На території заказника мешкає 59 видів кісткових риб, серед них 3 види занесені до Червоної книги України: стерлядь, вирезуб, марена дніпровська. Значно більша кількість видів – 21 – занесені до списку рідкісних видів Бернської конвенції. У межах заказника трапляється 12 видів амфібій, досить звичайних для Полісся, а також 7 видів рептилій, серед яких і мідянка звичайна – вид, занесений до Червоної книги України. У межах заказника спостерігається особливе різноманіття птахів. В об’єкті можливе перебування до 253 видів, з них гніздуюють 168 видів, взимку трапляється 65 видів, з яких до Червоної книги України занесені : лелека чорний, чернь білоока, гоголь, скопа, орлан-білохвіст, підорлик малий, змієїд, сапсан, балобан, глушець, журавель сірий, лежень, кулик-сорока, дерихвіст степовий, сипуха, пугач, сорокопуд сірий, золотомушка жовточуба. Теріофауна представлена 49 видами, 12 з них занесені до Червоної книги України: кутора мала, заєць білий, видра річкова, рись, горностай, норка європейська, нічниця Наттерера, вечірниця велетенська, вечірниця Лейслера, нетопир середземноморський, широковух європейський. До Європейського червоного списку з ссавців у об’єкті належать видра річкова, рись, нічниця Наттерера, вечірниця велетенська, ведмідь бурий. Слід також згадати про рідкісний вид – кінь Пржевальського, який був успішно акліматизований в межах Зони відчуження.
Джерело: Наукове обгрунтування створення загальнозоологічного заказника «Чорнобильський» загальнодержавного значення. Укладачі: Долін В. В., Орлов О. О.
16. Ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Урочище Бабка»
Розташовується в Бородянському районі в адміністративних межах Клавдієвської селищної ради та займає площу 78 га. Підпорядковується ДП «Клавдієвське лісове господарство». У межах Дібровського лісництва займає кв. 41, вид. 11; кв. 42, вид. 12, 17; кв. 43, вид. 23, 24; кв. 51, вид. 1; кв. 52, вид. 1, 5. Об’єкт створено розпорядженням Ради Міністрів Української РСР від 14.10.1975 р. № 780-Р.
Урочище є унікальним ландшафтом півдня Київського Полісся, де в природному стані зростають високопродуктивні дубові і змішані насадження з багатим підліском. У трав’яному покриві – чониця, суниця, брусниця.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи загальнодержавного значення «Урочище Бабка».
17. Ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Круглик»
Знаходиться в межах колишнього КСП «Тетіївське», м. Тетіїв і займає площу 14 га. Оголошено Указом Президента України від 20.08.1996 р. № 715/96.
Ботанічна пам’ятка є еталонною ділянкою добре збережених, флористично багатих листяних лісів. Зростають види, занесені до Червоної книги України: сон чорніючий, підсніжник звичайний.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи загальнодержавного значення «Круглик».
18. Дендропарк загальнодержавного значення «Олександрія»
Об’єкт займає площу 405,8 га та розташовується у м. Біла Церква. Землекористувачами є Білоцерківська міська рада, Фурсівська та Пилипчанська сільські ради. Дендропарк був створений згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР № 311 від 22.07.1983 р. та Указом Президента України від 09.12.1998 р. № 1341/98. Втім, свою історію парк починає ще з 18 століття, коли він був закладений графом Браницьким.
Наразі дендрологічний парк НАН України «Олександрія» функціонує як музей живих рослин. Тут зібрана колекція, що налічує понад 600 видів та форм деревних порід та понад 700 видів трав’янистих рослин. Поряд з типовими для України породами, такими як дуб черешчатий, липа серцелиста, клен гостролистий, ясен звичайний, сосна звичайна, тут зростає близько 500 видів дерев та кущів з Північної Америки, Приамур’я, Китаю, Японії та Європи.
Джерело: Гордість заповідної Київщини. Серія: Охорона дикої природи. Вип.4. К.: Київський еколого-культурний центр. – 1997. Укладачі: Борейко В. Є., Мельник В. І., Грищенко В. М., Листопад О. Г.
19. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Згурівський»
Один з найбільших дендропарків України, площа якого сягає 309 га. Підпорядковується Згурівській селищній раді. Земпекористувачем є ДП «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство». Створений Постановою Колегії Держкомприроди УРСР від 26.07.1972 р. № 22. Заснований в 1837 році. На його території великими чистими або мішаними ділянками зростають такі лісові рослини: сосна Веймутова, ялина канадська, смерека бальзамічна, модрина європейська і сибірська, туя західна, гледичія, бархат амурський та ряд інших. Наявні великі галявини розміром від 10 до 30 га. З роками багатство та різноманіття рослин тут зменшувалось і на сьогодні залишилось всього до 45 видів дерев та кущів, хоча на кінець ХІХ століття в парку їх зростало 382 види. Парк з усіх боків обсажений лісозахисними смугами, що складаються на півдні переважно з дубів, липи, береста, в’яза, клена гостролистого і татарського, явора, ясена, білої акації, шипшини, глоду. У підліску зростають крушина, жостір, ліщина, бруслина. Із сходу переважають хвойні породи: сосна звичайна, ялина європейська, смерека європейська, модрина європейська.
У центрі парку існує два ставки. На берегах ставків і на острові насаджені верби, лози, тополі.
На сьогодні на території парку збереглося дві алеї: медово-липова та каштанова. Окрасою парку є могутній дуб-велетень віком 400 років.
Джерело: Положення про Парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Згурівський».
20. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Кагарлицький».
Об’єкт розташовується в м. Кагарлик та займає площу 35,5 га. Був створений Постановою Держкомприроди УРСР від 29.01.1980 р. № 105. Знаходиться у віданні Кагарлицької місцевої ради.
В парку-пам’ятці відтворено типові для лісостепу ландшафти. Перважають дуб звичайний, сосна звичайна, граб, явір, ліщина, барбарис, калина. Також ростуть модрина сибірська, сосна Веймутова, псевдотсуга, дуб пірамідальний, софора японська. Парк славиться також своїм архітектурним багатством: тут було розташовано понад 700 мистецьких творів – копій грецьких та римських статуй, бюстів тощо.
Джерело: Гордість заповідної Київщини. Серія: Охорона дикої природи. Вип.4. К.: Київський еколого-культурний центр. – 1997. Укладачі: Борейко В. Є., Мельник В. І., Грищенко В. М., Листопад О. Г.
21. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Ташанський»
Знаходиться в межах ДП «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство», Студениківського лісництва – кв. 82, 83, 84 (всі виділи) Переяслав-Хмельницького району Ташанської сільської ради та займає площу 144 га. Був створений Указом Президента України від 20 серпня 1996 року № 715/96.
Парк був заснований в 1775 році графом П.О. Рум’янцевим-Задунайським. В часи князя Горчакова парк зазнав значних позитивних змін, збагатився такими екзотичними породами дерев, як дуб пірамідальний, клен канадський сріблястий, гледичія, сосна Веймутова, сосна кримська, бархат амурський, ялина срібляста, каштан звичайний, каштан їстівний, туя звичайна, береза повисла, граб, клен гостролистий, берест, вільха, дуб черешчатий, акація біла, акація жовта, бересклет, сосна звичайна, ялина звичайна та багато інших дерев та кущів. У цілому, рослинність парку нараховує понад 300 видів дерев та чагарників.
22. Національний природний парк «Залісся»
Парк розташовується в Броварському районі та займає площу 13548,5 га. Об’єкт входить до адміністративних меж Літківської, Літочківської, Рожнівської, Семиполківської, Жердівської, Богданівської сільських рад. Землекористувачем є Державна резиденція «Залісся». Створений Указом Президента України від 11.12.2009 р. № 1948/2009.
На території основною породою лісів переважно є сосна звичайна, яка в більшості представлена одноярусними сосняками, близько 1700 га з яких мають вік понад 100 років. 37% лісових земель займають ліси природного походження. Крім сосни в перший ярус входять дуб черешчатий та, по низинах, вільха чорна. Багатим є чагарниковий ярус, в якому зростають чорна та червона бузини, черемха пізня та черемха звичайна, барбарис, ліщина, алича, птелея трилисткова, аморфа. Але на більшості території завдяки наявності копитних підлісок відсутній. У знижених діялнках сформувались листяні ліси. В трав’яному ярусі зростають копитняк європейський, зірочник ланцетолистний, ряст, гусяча цибулька жовта, медунка лікарська, а також присутні високотравні ценози з домінуванням очерету та осоки.
Слід відмітити, що всі середньовікові соснові насадження внаслідок того, що були створені без домішок листяних порід, втратили стійкість до шкідників та хвороб. Тому тут виявлено багато осередків кореневої губки; стиглі та перестиглі насадження вражені стовбуровою губкою.
Із представників фауни в національному парку трапляються олені благородний та плямистий, козуля європейська, лань, кабан, заєць сірий, лисиця звичайна, білка звичайна, ондатра, бобер європейський та інші. Тут відмічене гніздування рідкісних птахів, занесених до Червоної книги України: лелека чорний, журавель сірий, орлан-білохвіст. З червонокнижних ссавців відмічений зубр.
Джерело: Наукове обгрунтування створення національного природного парку «Залісся». Укладач: Кондакова Т.
23. Національний природний парк «Білоозерський»
Об’єкт розташовується в Переясла-Хмельницькому районі Хотківської та Циблівської сільських рад і займає площу 3658,22 га. Землекористувачем є ДОЛГ «Білоозерське». Національний парк був створений згідно з Указом Президента України № 1048/2009 від 11 грудня 2009 року.
Джерело: Положення про Національний природний парк «Білоозерський».
Території та об’єкти місцевого значення
24. Ландшафтний заказник місцевого значення «Васильківські Карпати».
Розташовується в межах сіл Велика Бугаївка, Гвоздів, Крушинка, Роставичі Васильківського району і займає площу 226,8 га. Оголошений рішенням 6 сесії ХХІІІ скликання Київської обласної ради від 2 лютого 1999 року № 79-06-ХХІІІ.
Розчленований яружно-балковий ландшафт цінний у науковому відношенні, який знаходиться в системі р. Стугна та її притоки р. Бугаївка, що протікає по днищу балки. Мальовничі ландшафти заказника представлені остепненими луками, болотною рослинністю по днищу балок і прибережно-водними екотопами вдовж р. Бугаївка. Степова рослинність урочища представлена осоково-різнотравними, пирійовими та бородачевими угрупованнями. Заказник є притулком своєрідного за угрупованнями тваринного світу. На його території мешкає багато видів мисливських тварин, гніздиться понад 30 видів птахів.
Джерело: Наукова характеристика проектованого ландшафтного заказника місцевого значення «Васильківські Карпати» у Васильківському районі Київської області. Укладачі: Прядко О. І., Мельничук В. А.
25. Ландшафтний заказник місцевого значення «Урочище Калинове»
Об’єкт розташовується в Обухівському районі та займає площу 114 га. Знаходиться в межах Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство» – кв. 13, всі виділи. Заказник оголошено рішенням 16 сесії ХХІ скликання Київської обласної Ради народних депутатів від 10.03.1994 р.
Урочище Калинове є яром, на дні якого розміщується озеро. Схили балки заліснені, на пониззі зростають верба біла, вільха.
Джерело: Положення про Ландшафтний заказник місцевого значення «Урочище Калинове».
26. Ландшафтний заказник місцевого значення «Копачівські схили»
Заказник розташовується в Обухівському районі та займає площу 30 га. Знаходиться в межах Копачівської сільської ради та підпорядковується Копачівській сільській раді. Оголошений рішенням 16 сесії ХХІ скликання Київської обласної Ради народних депутатів від 10.03.1994 р.
Заказник є схилами корінного берега та передтерасся р. Стугна біля с. Копачів та представляє типовий ландшафт річкової долини Північної частини Лісостепу. Ділянка флористично багата. На території зустрічаються угруповання ковили волосистої, виду занесеного до Червоної книги України.
Джерело: Положення про Ландшафтний заказник місцевого значення «Копачівські схили».
27. Ландшафтний заказник місцевого значення «Кожанська балка»
Заказник розташовується в межах Малополовецької сільської ради Фастівського району та займає площу 50 га. Оголошений рішенням 16 сесії 21 скликання Київської обласної Ради народних депутатів від 10 березня 1994 р. «Про оголошення нововиявлених та резервування цінних для заповідання територій, об’єктів природнозаповідного фонду місцевого значення».
Неглибока балка, що є елементом ландшафту північної частини Лісостепу. Тут виявлені рідкісні для регіону угруповання типчакових степів на північній межі їх поширення. В ній відмічений ряд видів, рідкісних для даного регіону: бородач звичайний, золототисячник гарненький, валеріана висока, осока здута.
Джерело: Положення про Ландшафтний заказник місцевого значення «Кожанська балка».
28. Ландшафтний заказник місцевого значення «Попів хутір»
Заказник займає площу 80 га та знаходиться у підпорядкуванні Тетіївської міської ради. Оголошений рішенням 16 сесії ХХІ скликання Київської обласної ради народних депутатів від 10.03.1994 р., рішенням 16 сесії Київської обласної ради 21 скликання від 10.03.94 р. та розширений рішенням 24 сесії Київської обласної ради V скликання від 02.04.2009 р. № 447-24-V.
Схили балки переважно заліснені. Тут переважає середньовіковий порослевий грабовий ліс із участю дуба, осики, клена польового, ясена, липи, черешні. Багато цінних лікарських рослин. Трапляються рідкісні види комах – махаон та стрічкарка блакитна, що занесені до Червоної книги України.
Джерело: Положення про Ландшафтний заказник місцевого значення «Попів хутір».
29. Ландшафтний заказник місцевого значення «Обухівський»
Заказник розташовується в Обухівському районі та займає площу 625,5 га. Знаходиться в межах Козинського лісництва ДП «Київське лісове господарство», кв. 7, вид. 3, 3,1, 4, 6, 9—19; кв. 8, вид. 1—14, 16, 18, 18/1, 19, 22, 28; кв. 11, вид. 6, 7, 7/1, 8, 12, 13, 13/1, 13/2, 14, 15, 18, 20, 22, 23, 25, 25,1, 26, 27, 28; кв. 12, вид. 1, 1,1, 2, 3, 3,1, 3,2, 4—6, 6/1, 7, 8, 16; кв. 16, вид. 2—5, 7—14; кв. 17, вид. 1, 2, 2/1, 3, 3/1, 4—11, 19—22, 26—28, 31—33, 36—38, 38/1, 40; кв. 21, вид. 1—12, 14,1, 15—21; кв. 22, вид. 1, 2, 2/1, 3—5, 5/1, 5/2, 6, 6/1, 7, 12, 14—16, 18—20, 22, 25—27; кв. 27, вид. 1—11, 13, 14, 24; кв. 32, вид. 1, 2, 2/2, 3—5, 11, 12; кв. 37, вид. 1—15, 19, 20, 26, 31, 32, 38, 45, 46, 53, 54; кв. 42, вид. 1, 2, 2/1, 3, 4, 4,1, 5—12, 21—23, 28—30, 34, 35, 39, 43—45, 48; кв. 46, вид. 1—5, 8, 20, 21, 24, 25, 27, 28, 34, 35; кв. 53, вид. 1, 2, 6, 7, 10, 13; кв. 59, вид. 13—34; кв. 60, вид. 1, 2, 7, 8; кв. 65, вид. 1, 1/1, 1/2, 3, 7, 14, 15, 19—22, 22,1, 23—26; кв. 66, вид. 1, 3, 4, 5, 5/1, 6—9, 13—15; кв. 71, вид. 1—4, 11—14, 17—19, 24—29. Підпорядковується ДП «Київське лісове господарство». Заказник створено рішенням 20 сесії ХХІІІ скликання Київської обласної ради від 19.02.2004 р. № 161—12—ХХІV.
Унікальний лісовий масив з рідкісними рослинними угрупованнями та рідкісними видами флори. У лісовому фонді переважають соснові ліси, середній вік яких складає 50—60 років. У трав’яному ярусі домінують зірочник шорстколистий, копитняк європейський. У значній кількості тут зростають такі малопоширені на Київщині види, як перстач білий, сон широколистий, чаполоч пахуча. Тут знаходяться великі популяції сну чорніючого – виду, занесеного до Червоної книги України. Зростають також інші рідкісні види: вовчі ягоди пахучі, а також занесені до Червоної книги України лілія лісова та сон широколистий.
Джерело: Наукове обґрунтування створення ботанічного заказника місцевого значення «Південно боровий», Андрієнко Т. Л.; наукове обгрунтування створення ландшафтного заказника «Обухівський» Мельник В. І., ВіденкоС. Я., Перегрим М. М.
30. Ландшафтний заказник місцевого значення «Ржищівський»
Заказник розташовується в Кагарлицькому районі та займає площу 1712 га. Розташований на території ДП «Ржищівське лісове господарство» у кв. 1, 3, 4, 7, 8, 11, 16, 17, 19, 22, 27, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 57, 59, 60, 61. Оголошено рішенням виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів від 18.12.1984 р. № 441.
Мальовничий природний ландшафт, що розташовується на правому березі р. Дніпро. Рельєф глибокопересічений внаслідок водної та вітрової ерозії, де ростуть сосново-листяні ліси різного віку, смугами різної ширини, що мають велике грунтозахисне і водорегулююче значення. Багата трав’яна рослинність.
Джерело: Положення про Ландшафтний заказник місцевого значення «Ржищівський».
31. Ландшафтний заказник місцевого значення «Заплавний»
Заказник розташовується в Обухівському районі та займає площу 214 га. Входить в межі смт. Козин та підпорядковується Козинській міській раді. Заказник створено рішенням Київської обласної ради 24 скликання від 19.02.2004 № 161-12-ХХІV.
Об’єкт є цінною природною ділянкою заплавного ландшафту р. Дніпро та р. Козинка, яка є місцем поширення багатьох гідрофільних видів рослин та тварин, в тому числі занесених до Червоної книги України – це водяний горіх плаваючий, сальвінія плаваюча, джміль вірменський, дозорець-імператор. На ділянці зберігається генофонд багатьох цінних лікарських рослин.
Джерело: Положення про Ландшафтний заказник місцевого значення «Заплавний».
32. Ландшафтний заказник місцевого значення «Цезарівський»
Заказник займає площу 475 га та розташовується на території Ніжиловського ліснисництва ДП «Макарівське лісове господарство» – кв. 2, 13, 14, 22, 23, 24, 25, 33 в адміністративних межах Ніжиловецької сільської ради Макарівського району. Створений рішенням 16 сесії 21 скликання Київської обласної ради від 10.03.1994 р.
Заказник є своєрідним природним комплексом, де на підвищеннях розміщуюються ліси, а в зниженнях – болота. В залежності від геоморфологічної будови території розміщується її рослинний покрив. Плакорні ділянки займає лісова рослинність. Найбільші площі займають ліси, які представлені середньовічними сосноводубовими та дубовими насадженнями, а також мішаними угрупованнями і більш молодими посадками корінних порід.
Ділянки сосново-дубового лісу характеризуються густим деревостаном, у якому домішку становить береза, у другому ярусі зростає граб. У розрідженому підліску відмічається ліщина. Трав’яний покрив утворюють бореальні та неморальні види. На підвищених ділянках переважає веснівка дволиста, у зниженнях – молінія голуба. Ділянки дубових лісів представлені тут асоціаціями дубового лісу ліщинно-рідкотравного. Ділянки соснових лісів, що оточують болота, заболочені, в трав’яному покриві домінує чорниця та молінія голуба. Тут відмічене зрозтання плауна колючого – виду, занесеного до Червоної книги України.
Обводнені зниження займають болота евтрофного типу, вище у рельєфі розміщуються болота еумезотрофного та мезотрофного типу (сфагнові). На екотонних смугах між лісом і болотом розміщуються чорновільшанники. Болота різні за площею. Найбільші з них – Зубареве, Моховате, Гранне. За рослинним покривом переважають осокові та високотравні евтрофні болота. Серед осокових поширеними є угруповання осоки омської, осоки пухирчастої. Трапляються невеликі ділянки по краях боліт з домінуванням осоки чорної. Також виявлено зростання рідкісної осоки, занесеної до Червоної книги України – осоки Буксбаума. Серед високотравних угруповань переважають ценози рогозу вузьколистого, менші площі займають угруповання очерету. Мезотрофні болота представлені осоково-сфагновими ценозами. Серед осок домінують пухнастоплодна та здута. В обводнених мікрозниженнях рясно зростає вовче тіло болотне.
Серед представників фауни відмічаються кабани і лосі.
Джерело: Наукова характеристика проектованого ландшафтного заказника «Цезарівський» у Макарівському районі Київської області.
33. Ландшафтний заказник місцевого значення «Юрівський»
Заказник розташований неподалік с. Юріївка та с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області та включає в себе витоки річки Сіверка а також луки, прилеглі до русла річки. Загальна площа об’єкту складає 63,15 га.
Рослинність урочища представлена такими основним групами: болотистими луками, вологими вербовими заростями. Вздовж витоків річки зростає очерет звичайний та рогіз вузьколистий. На вологих ґрунтах, прилеглих до русла, розташовані вологі вербові зарості з болотистими луками. Луки представлені угрупованнями осоки гострої та пухнастоплодої, до складу яких входять такі гідрофільні види як жовтець повзучий, жовтець їдкий, вербозілля звичайне; вербозілля лучне, коронарія зозуляча, дзвінець малий. Також тут ростуть такі лікарські рослині, як мати-й-мачуха звичайна та череда трироздільна. Особливу цінність описаного рослинного комплексу має існуюча тут популяція пальчатокорінника м’ясочервоного, занесеного до Червоної книги України. Поміж лучних ділянок роз вербові зарості. В їх складі верба біла та козяча, тополя біла, береза звичайна та жостір проносний.
Багатим є тваринний світ вказаної території. Зокрема, тут зустрічається ціла низка видів комах, занесених до Червоної книги України. Це, зокрема дозорець-імператор, вусач мускусний, та бджола-тесляр фіолетова. Лучні ділянки також є місцем мешкання зникаючих метеликів – махаона та подалірія. На території об’єкту мешкає квакша звичайна, що охороняється міжнародною Червоною книгою, а також зелена ропуха, жаба гостроморда та група зелених жаб. З плазунів зустрічається вуж звичайний та ящірка прудка. Ропуха зелена та ящірка прудка охороняються міжнародною Бернською конвенцією. Найбільш чисельною групою тварин на вказаній території є птахи. Це трав’янка лучна, вівсянка звичайна, просянка, посмітюха, жайворонок польовий, плиски жовта та біла, одуд. Відкриті ділянки урочища є угіддями для полювання низки хижих птахів, що охороняються на європейському рівні. Це підсоколик великий, боривітер звичайний, канюк звичайний та яструб малий. В лучно-болотяних заростях гніздують бугайчик та очеретянки трьох видів. Звичайною твариною вологих лук є кріт. Решта видів ссавців предствлена переважно дрібними мишовидними гризунами, бурозубками. Зрідка в урочищі можна зустріти норку та тхора лісового, ондатру, зайця сірого та лисицю звичайну.
Джерело: Наукове обгрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Юрівський». Укладачі: Костюшин В. А., Василюк О. В., Богомаз М. В., Сіренко І. П.
34. Ландшафтний заказник місцевого значення «Лебединий»
Територія проектованого об’єкта є водно-болотними угіддями загальною площею 108,8 га в заплаві річок Роська та Дубравка, на землях запасу Тетіївської міської ради в межах населенного пункту м. Тетіїв Київської області. Земелкористувач – Тетіївська міська рада. Створений рішенням Київської обласної ради від 24.10.2011 р. № 234-12-VІ.
Водна рослинність дуже різноманітна. Ряски мала та трироздільна, жабурник звичайний є типовими видами водяних поверхонь. Із занурених рослин звичайними є елодея канадська, кушир занурений, різак алоевидний. Високу цінність мають поширені тут угруповання глечиків жовтих. Добре розвиненою є прибережно-водна рослинність: тут зростають куга озерна, плакун лозний, чистець болотяний, вовконіг європейський, чихавка звичайна, частуха подорожникова, стрілолист, сусак зонтичний. На вологих луках зростають типово заплавні види: цибуля гранчаста, жовтець їдкий, подорожник середній; на заболочених ділянках – гірчак почечуйний, верболіззя звичайне та рідкісні півники болотні і лепеха.
Багатим є світ комах, серед яких трапляються і червонокнижні види: дозорець-імператор та вусач мускусний. Великим є різноманіття водних м’якунів, серед яких низка видів жабурниць та скойок. Із дрібніших м’якунів поширені численні види ставковиків, катушок, лужанок, а також кульки та річкові чашечки. На території заказника виявлено 10 видів земноводних, з яких ропуха звичайна, жаба гостроморда, квакша звичайна, кумка червоночерева, а також звичайний та гребінчастий тритони охороняються Бернською конвенцією. З плазунів тут мешкають вуж звичайний та ящірка прудка, теж охороняються Бернською конвенцією, а також є черепаха болотяна . Територія заказника є місцем розмноження та тимчасового перебування на міграції багатьох видів навколоводних птахів. У заплаві постійно мешкають лелеки білі, чаплі сірі, бугай, бугайчик, кілька видів качок. Великим є різноманіття горобиних птахів: плиски жовта й біла, вивільга, соловейко східний, ластівки сільська, міська і берегова та багато інших. Поширені крячки чорний та річковий. Регулярно трапляються мартини звичайний та сріблястий. Із ссавців зустрічаються ондатра, тхір лісовий, кріт звичайний.
Джерело: Наукове обрунтування створення андшафтного заказника місцевого значення «Лебединий». Укладачі: Василюк О. В., Богомаз М. В.
35. Ландшафтний заказник місцевого значення «Стовп’язькі краєвиди»
Заказник, що займає площу 118,2 га, створений рішенням Київської обласної ради від 24.11.2011 р. № 234-12-VI на території Переяслав-Хмельницького району, в адміністративних межах Стовп’язької сільської ради, в околицях сіл Гречаники, Комуна та Кавказ. Землекористувачем є Стовп’язька сільська рада. Територія заказника складається з чотирьох урочищ: «Торфорозробка» розташоване в околиці с. Гречаники (площа 1,9 га), «Іваненків гай» розташоване в околиці с. Комуна (площа 58,0 га), «Вільшаники» розташоване в околиці с. Гречаники, «Ліс за Войцехівським» розташоване в околиці с. Гречаники (площа 8,6 га), «Кавказ» розташоване в околиці с. Кавказ.
Урочище «Торфорозробка» – це водна ділянка (став), який виник на місці розробки торфу. Природна рослинність урочища представлена прибережно-водною флорою, в угрупованнях рослинності переважає осока гостра, частуха подорожникова, вовконіг європейський, м’ята водяна, вербозілля лучне, сідач конопляний. Водна поверхня вкрита ряскою. Також трапляються болотні угруповання з домінуванням очеретів – широколистого та вузьколистого. Урочище «Іваненків гай» складається з чотирьох частин, що представлені лісовими ділянками з сосново-дубовими, сосновими та вільховими насадженнями. Багатий рослинний світ із рідкісних видів, занесених до Червоної книги України, серед яких трапляються коручка морозниковидна, підсніжник звичайний, ряст ущільнений, ряст порожнистий, веснівка дволиста. Із трав’яних видів зустрічаються медунка вузьколиста, осока гірська, горобейник лікарський, звіробій гірський. Урочище «Вільшаники» представлене лісом із вільхи клейкої переважно порослевого походження. Флористичне ядро тут складають болотна папороть, паслін солодко-гіркий, хміль звичайний, сідач конопляний, осока видовжена, осока гостроподібна, вербозілля лучне, валеріана болотна, м’ята водяна. Великі популяції маточника болотного, який занесений до Європейського Червоного списку. Урочище «Ліс за Войцехівським» представлене сосновими насадженнями. Прилягаюча до лісу заплавна ділянка представлена угрупуваннями прибережноводної та лучної рослинності, добре виражене флористичне ядро гідрофільних болотних та лучно-болотних видів, зокрема жировик Лезеля, занесений до Червоної книги України та охороняється Бернською конвенцією. Також зустрічаються регіонально рідкісні види: це плаун булавовидний, голокучник дубовий, щитник гребенястий, фіалка болотна. Лікарські рослини представлені лепехою звичайною, алтеєм лікарським, сідачем конопляним. Урочище «Кавказ» представлене лісом з вільхи клейкої, переважно порослевого походження. Флористичне ядро складається з кропиви дводомної, зеленчука жовтого, бугили лісової, гравілату міського, болотної папороті, пасльону солодко-гіркого, хмелю звичайного, сідачу конопляного, осоки видовженої, осоки гостроподібної, вербозілля лучного, валеріани болотної, м’яти водяної. Великі популяції маточника болотного, який занесений до Європейського Червоного списку.
Джерело: Наукове обґрунтування створення заказника «Стовп’язькі краєвиди», укладачі: д.б.н. Федорчук М. М., к.б.н. Джуран В. М.
36. Лісовий заказник місцевого значення «Гореницький»
Заказник розташований біля села Дмитрівка у Приміському лісництві ДП «Київський лісгосп» та складається з лісових кварталів 40, 41, 37 та 38, що знаходяться в межах Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району. Землекористувачем ділянки є ДП «Київський лісгосп». Загальна площа заказника складає 221 га. Об’єкт створено рішенням Київської обласної ради народних депутатів від 21.06.2012 р. № 365-19VІ.
Основною породою є сосна, що має на даній ділянці зімкненість крон 80%. Середній вік насаджень – біля 70—75 років. Окрім сосни, в структурі лісових кварталів представлені окремі виділи берези, вільхи та дубу. Основним компонентом рослинності урочища є розвинені три—чотириярусні сосняки. Для цієї території відомо близько 40 гніздуючих видів птахів. Це переважно лісові види, характерні для регіону. Крім того, тут мешкають і нічні хижі птахи – сови. Зокрема виявлені сови сіра та вухата. Всі ці види знаходяться під охороною міжнародної Бернської конвенції. Територія лісу також є місцем мешкання багатьох видів кажанів, всі види яких охороняються Бернською конвенцією.
Джерело: Обґрунтування створення лісового заказника місцевого значення «Гореницький». Укладачі: Костюшин В. А., Василюк О. В.
37. Ландшафтний заказник місцевого значення «Борщівський»
Заказник знаходиться в Баришівському районі та займає площу 35,8 га. Територія входить до меж Коржівської сільської ради. Підпорядковується ДП «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство», займає кв. 18, вид. 14, 19; кв. 19, вид. 10 у Березанському лісництві.
Об’єкт був створений рішенням обласної ради від 01.04.2003 р. № 89-07-XXIV.
Заказник є липово-дубовою ділянкою лісу. На території об’єкта зафіксоване місце зростання лілії лісової, занесеної до Червоної книги України.
Джерело: Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 1998 р. Державне управління екологічної безпеки в Київській області. – Київ, 1998.
38. Ландшафтний заказник місцевого значення «Борові ділянки»
Заказник розташовується на території Комарівського лісництва ДП «Макарівське лісове господарство» – кв. 72, вид. 11, 20, 28, 29, 31; кв. 73, вид. 1—4, кв. 74, вид. 1—4 в адміністративних межах Комарівської сільської ради Макарівського району. Площа заказника складає 56 га. Заказник створено рішенням 16 сесії 21 скликання Київської обласної ради від 10.03.1994 р.
Ландшафтний заказник знаходиться в долині малої річки Гусочки, гідрологічної системи системи р. Тетерів. На вирівняних плакорних ділянках розміщується угруповання сосново-дубового лісу. На схилі річки зростає грабово-дубовий ліс, на зволожених ділянках вздовж русла розміщуються чорновільшанники, вікові дерева дуба. Сосни мають висоту до 30 м. Зростають лілія лісова, гніздівка звичайна – види, занесені до Червоної книги України.
Джерело: Положення про Ландшафтний заказник місцевого значення «Борові ділянки».
39. Ландшафтний заказник місцевого значення «Бушівський»
Об’єкт знаходиться в Рокитнянському районі та займає площу 148 га. Розташований в адміністративних межах Бушівської сільської ради. Підпорядковується ДП «Богуславське лісове господарство». В Бушівському лісництві займає кв. 18, вид. 4, 16, 20; кв. 19, 36, всі виділи; кв. 37, вид. 2, 3, 4. Об’єкт створений рішенням Київського облвиконкому від 12.01.1987р. № 5.
Заказник є лісовими насадженнями, в складі яких ростуть дерева модрини, сосни Веймутової, бука, бундука канадського, горіха сірого, вік яких сягає 110—130 років.
Джерело: Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 1998 р. Державне управління екологічної безпеки в Київській області. – Київ, 1998.
40. Лісовий заказник місцевого значення «Володарська дача»
Заказник «Володарська дача» загальною площею 213,0 га розташований в адміністративних межах Володарської селищної ради Володарського району Київської області на території Володарського лісництва ДП «Білоцерківське лісове господарство» – кв. 47—50 (входять всі виділи). Лісовий заказник «Володарська дача» оголошено рішенням 16 сесії 21 скликання Київської обласної ради від 10.08.1994 р. «Про оголошення нововиявлених та резервування цінних для заповідання територій, об’єктів прородно-заповідного фонду місцевого значення».
Заказник створено з метою збереження 90-річних культур дуба на плескатих ділянках. Під пологом зростають лікарські рослини.
Джерело: Положення про Лісовий заказник місцевого значення «Володарська дача».
41. Лісовий заказник місцевого значення «Михайлівська дача»
Заказник розташований в адміністративних межах Логвинської сільської ради Володарського району Київської області на території Володарського лісництва ДП «Білоцерківське лісове господарство» кв. 23 вид. 1—6, 8—10, 13, 14; кв. 24 (всі виділи); кв. 25 вид. 3, 5—13; кв. 26 (всі виділи), кв. 27 вид. 2—4. Оголошено рішенням 16 сесії 21 скликання Київської обласної ради від 10 березня 1994 року «Про оголошення нововиявлених та резервування цінних для заповідання територій, об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення».
Заказник створено з метою збереження лісових культур дуба, сосни, віком 70—120 років у заплаві р. Рось.
Джерело: Положення про Лісовий заказник місцевого значення «Михайлівська дача».
42. Лісовий заказник місцевого значення «Пустоварівка»
Заказник розташовується в межах Сквирського лісництва ДП «Білоцерківське лісове господарство» – кв. 22 вид. 1—11, 13, 14, 16—18; кв. 23 вид. 1—6, 8—30, 32—41, 43—47 в адміністративних межах Ленінської і Пустоварівської сільських рад Сквирського району. Площа заказника складає 198 га. Оголошено рішенням 16 сесії ХХІ скликання Київської обласної ради від 10.03.1994 р.
Заказник є комплексом дубово-липових та ясенево-липових культур вздовж берега річки Сквирки.
Джерело: Положення про Лісовий заказник місцевого значення «Пустоварівка».
43. Лісовий заказник місцевого значення «Улашівська дача»
Заказник загальною площею 133 га розташований в межах Таращанського району на території Улашівського лісництва ДП «Богуславський лісгосп» – кв. 47, 58 (входять всі виділи). Оголошено рішенням 20 сесії 23 скликання Київської обласної ради «Про нововиявлені території та об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення Київської області» від 5 березня 2002 року № 327-20-XXIII.
Основу урочища становлять малопорушені деревостани граба 50—60-річного віку за участю черешні. У складі рослинності цього лісового масиву зростають рідкісні, занесені до Червоної книги України, види рослин: проліска звичайна, вовчі ягоди звичайні, ведмежа цибуля.
Джерело: Положення про Лісовий заказник місцевого значення «Улашівська дача».
46. Ландшафтний заказник місцевого значення «Ворзельський»
Заказник розташовується в межах КП «Бучанська лісогосподарська установа» – кв. 14 вид. 4, 6, 8, 11, 13, кв. 17 вид. 10, 19, кв. 24 вид. 4, 5, 6, 7, 8, 15, 16, 18, кв. 16 вид. 4, 9, 10, 11, 12, 19, 22, 32, 33, 40, 41, 13, 16, 17, 34, 35, 21, 24, 42, 38, 43, кв. 25 вид. 22, 34, кв. 20 вид. 12, 14, 15, 18, 21, 22, кв. 19 вид. 56, 55, 34, 44, 38, 30, 25, 20, кв. 28 вид. 6, 7, 8, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 27, 28 на території Ворзельської селищної ради Києво-Святошинського району. Загальна площа заказника складає 85 га. Об’єкт оголошено рішенням Київської обласної ради ХХІV скликання від 20.11.2003 р. № 133-10-ХХІV.
Ландшафтний заказник є комплексом соснових, дубово-соснових, дубових та березових лісових масивів, де зростають рідкісні види рослин, занесені до Червоної книги України – сон чорніючий та лілія лісова.
Джерело: Положення про Ландшафтний заказник місцевого значення «Ворзельський».
47. Ландшафтний заказник місцевого значення «Стугна»
Знаходиться межах Обухівського лісництва ДП «Київське лісове господарство»,— кв. 43 вид. 1—24; кв. 44 вид. 4, 5, 14, 19—25, 27 на території Української міської ради Обухівського району та займає площу 58,5 га. Об’єкт оголошений рішенням Київської обласної ради двадцять четвертого скликання від 20 листопада 20.11.2003 р. № 133-10-XXIV «Про нововиявлені території та об’єкти природнозаповідного фонду місцевого значення Київської області».
Заказник є унікальним лісовим масивом, представленим сосновими насадженнями, з рідкісними рослинними угрупованнями та різними видами рослин у прибережній смузі річки Стугна.
Джерело: Положення про Ландшафтний заказник місцевого значення «Стугна».
48. Ботанічний заказник місцевого значення «Урочище Дубина»
Знаходиться в межах Сніжківської сільської ради Ставищанського району та займає площу 29 га. Був створений рішенням Київської обласної ради від 24.10.2002 р. № 045-04-ХХІV. Знаходиться у віданні ДП «Білоцерківське ЛГ».
На території заказника збереглися популяції занесених до Червоної книги України видів: підсніжника звичайного та цибулі ведмежої.
Джерело: Гордість заповідної Київщини. Серія: Охорона дикої природи. Вип.4. К.: Київський еколого-культурний центр. – 1997. Укладачі: Борейко В. Є., Мельник В. І., Грищенко В. М., Листопад О. Г.
49. Ботанічний заказник місцевого значення «Атаманова роща»
Заказник займає площу 14,5 га та розташовується в межах Забуянського лісництва ДП «Макарівське лісове гсподарство» – кв. 29, вид. 9, 11, 14 на території Забуянської сільської ради Макарівського району. Створений рішенням 16 сесії 21 скликання Київської обласної ради від 10.03.1994 р. № 30.
Добре збережена в природному стані ділянка дубового лісу віком 80—90 років. Тут зростають лілія лісова та гніздівка звичайна – види, занесені до Червоної книги України. Серед малопоширених видів зустрічаються воронець колосистий та півники угорські. Зростають також цінні лікарські рослини – перстач білий та вероніка лікарська.
Джерело: Положення про Ботанічний заказник місцевого значення «Атаманова роща».
50. Ботанічний заказник місцевого значення «Бакумівський»
Заказник розташовується в межах Баришівської сільської ради Баришівського району та займає площу 33,4 га. Територія входить до меж. Заказник підпорядковується ДП «Бориспільське ЛГ». У межах Баришівського лісництва займає кв. 51, вид. 1. Об’єкт був створений рішенням Київського облвиконкому № 441 від 18.12.1984 р.
Об’єкт представлений дубово-липовими середньовічними насадженнями.
Джерело: Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 1998 р. Державне управління екологічної безпеки в Київській області. – Київ, 1998.
51. Ботанічний заказник місцевого значення «Тулинецькі Переліски»
Заказник розміщений в межах Тулинецької сільської ради Миронівського району та займає площу 88 га. Був створений відповідно до рішення обласної ради 6 сесії 23 скликання від 02.02.1999 р.
Заказник є осередком степової рослинності на Київщині. В рослинному покриві переважають лучні степи. У складі флори виявлено понад 300 видів. Серед них і занесені до Червоної книги України – ковила пірчаста, ковила волосиста, астрагал шестиквітковий, сон чорніючий, брандушка різнокольорова, а також рідкісні для Середнього Придніпров’я види – горицвіт весняний, гіацинтик білуватий, льон жовтий, осока низька, цибуля ведмежа, шолудивник Кауфмана та інші.
Джерело: Наукове обґрунтування на заповідання урочища «Тулинецькі переліски». Укладач д.б.н. Мельник В. І.
52. Ботанічний заказник місцевого значення «Глибокий ліс»
Об’єкт знаходиться в Вишгородському районі та займає площу 29 га. Знаходиться в межах Каменського лісництва ДП «Димерське лісове господарство» – кв. 37, вид. 20; кв. 38, вид. 13. Об’єкт створено рішенням Київського облвиконкому № 441, 18.12.84 р.
Сосново-березові насадження. В підліску зростає конвалія травнева.
Джерело: Положення про Ботанічний заказник місцевого значення «Глибокий ліс».
53. Ботанічний заказник місцевого значення «Городещено»
Заказник розташований на території Зеленополянської сільської ради Поліського району в межах Красятичського лісництва ДП «Поліське лісове господарство» – кв. 5, вид. 7 та займає площу 9 га. Оголошений рішенням Київського облвиконкому № 173 від 10 квітня 1978 року, рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів від 18.12.1984 р. № 441 «Про класифікацію і мережу територій та об’єктів природно-заповідного фонду області».
Об’єкт є сосново-березовими насадженнями. На території зафіксовано зростання цінної лікарської рослини – полина звичайного.
Джерело: Положення про Ботанічний заказник місцевого значення «Городещино».
54. Ботанічний заказник місцевого значення «Діброва»
Заказник знаходиться в межах Студениківського лісництва ДП «Переслав-Хмельницьке лісове господарство» – кв. 10, 11 (всі виділи) на території Жовтневої сільської ради Переяслав-Хмельницього району та займає площу 102 га. Оглошений рішенням Київського облвиконкому від 18.12.1984 р. № 441.
Ботанічний заказник є середньовіковимим дубовими насадженнями, де зростає цінна лікарська рослина конвалія травнева.
Джерело: Положення про Ботанічний заказник місцевого значення «Діброва».
55. Ботанічний заказник місцевого значення «Дмитрівський»
Ботанічний заказник місцевого значення «Дмитрівський» розташовується в межах Любимівської сільської ради Вишгородського району на території Дніпровського лісництва ДП «Димерське лісове господарство» – кв. 27, вид. 13, 19. Загальна площа заказника складає 16,6 га. Оголошено рішенням Київського облвиконкому від 10.04.1978 р. № 173.
Середньо-вікові сосново-березові насадження, де зростає цінна лікарська рослина конвалія травнева.
Джерело: Положення про Ботанічний заказник місцевого значення «Дмитрівський».
56. Ботанічний заказник місцевого значення «Дубина»
Об’єкт розташовується на території Семенівської сільської ради Баришівського району та займає площу 4 га. Заказник створено рішенням Київського облвиконкому № 191 від 26.11.1991 р.
Заказник створено для збереження та охорони в дубовому лісі рідкісних рослин – валеріани високої, пижма звичайного, буквиці лікарської, перстача білого.
Джерело: Положення про Ботанічний заказник місцевого значення «Дубина».
57. Ботанічний заказник місцевого значення «Лісовичі»
Заказник розтшований в межах Шевченківського лісництва ДП «Димерське лісове господарство» – кв. 38, вид. 12, 13, 14, 15, 16, на території Литвинівської сільської ради Вишгородського району та займає площу 9,7 га. Створений рішенням Київського облвиконкому № 173 від 10.04.1978 р.
Об’єкт є сосновими насадженнями, де зростає цінна лікарська рослина звіробій звичайний.
Джерело: Положення про Ботанічний заказник місцевого значення «Лісовичі».
58. Ботанічний заказник місцевого значення «Лобачівський ліс»
Заказник загальною площею 82 га розташований в адміністративних межах Лобачівської сільської ради Володарського району Київської області на території Володарського лісництва ДП «Білоцерківське лісове господарство» кв. 64 вид. 1, 3—12. Оголошено рішенням 16 сесії 21 скликання Київської обласної ради від 10 березня 1994 року «Про оголошення нововиявлених та резервування цінних для заповідання територій, об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення».
Заказник створено з метою збереження дубово-грабових насаджень на схилі яру.
Джерело: Положення про Ботанічний заказник місцевого значення «Лобачівський ліс».
59. Ботанічний заказник місцевого значення «Любимівський».
Об’єкт розташовується в Вишгордськомй районі в межах Любимівської сільської ради за таймає площу 23,2 га. Знаходиться в межах Дніпровського лісництва ДП «Димерське лісове господарство», – кв. 39, вид. 1, 5, 7, 12, кв. 40, вид. 6. Був створений рішенням Київського облвиконкому № 441 18.12.84 р.
Сосново-березові насадження. У підліску рясно зростає чорниця – цінний лікарський вид.
Джерело: Положення про Ботанічний заказник місцевого значення «Любимівський».
60. Ботанічний заказник місцевого значення «Маслівський»
Заказник знаходиться в межах Маслівського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство», – кв. 6 вид. 1, 2, 3, 4, 5, 6, кв. 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 25, 26, 27, 28, 29 (всі виділи), на території Маслівської сільської ради Миронівського району. Площа заказника складає 942,9 га. Оголошений рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів ХХІ скликання від 26.11.1991 р. № 191, Рішенням Київської обласної ради ХХІІІ скликання від 05.10.2000 р. № 232-13-ХХІІІ.
Типовий для Лісостепу Придніпров’я ландшафт, який охоплює лісовий масив на терасах р. Росави, лівої притоки р. Рось і невеликі ділянки в заплаві р. Рось. Наявність лісового масиву має велику наукову і природну цінність, оскільки на цій території зростають рідкісні та зникаючі види, занесені до Червоної книги України – лілія лісова, сон чорніючий, коручка широколиста, валеріана дводомна, підсніжник звичайний. У підліску зростає барбарис, глід, терен. Рослинний покрив лучних діялнок являє собою угруповання заболочених лук з переважанням осокових ценозів, серед яких наявні малопоширені для даного регіону ценози осоки дернистої. В складі флори заплавних лук типові лучно-болотні види, серед яких багато цінних лікарських рослин, таких як дягель лікарський, живокіст лікарський, гірчак зміїний, гадючник в’язолистий, герань лучна, жовтець їдкий.
Джерело: Наукове обґрунтування доцільності зміни межі державного ботанічного заказника місцевого значення «Маслівський». Укладач О. Г. Опанасик; Положення про Ботанічний заказник місцевого значення «Маслівський».
61. Ботанічний заказник місцевого значення «Сині дубки»
Заказник знаходиться у Миронівському районі в адміністративних межах Яхнівської сільської ради та Миронівської міської ради і має площу 30 га. Землекористувачем є Миронівська районна державна адміністрація. Об’єкт створений рішенням Київської обласної ради народних депутатів від 21.06.2012 р. № 365-19-VI.
Об’єкт є урочищем з фрагментами лісової рослинності з насадженням дуба, та степовими ділянками на схилах, вкритих степовою рослинністю, був виявлений дуже рідкісний вид флори – сон білий. Ця ендемічна центральноєвропейська високогірна рослина зростає на території України лише в Карпатах.
Джерело: Наукове обгрунтування створення ботанічного заказника місцевого значення «Сині дубки». Укладачі: Мельник В. І., Гриценко В. В.
62. Ботанічний заказник місцевого значення «Астрагал»
Заказник знаходиться між селами Андріївка та Центральне, що знаходяться на відстані 4 км на схід від м. Миронівка Миронівського району Київської області, займає площу 14,6 га. Балка знаходиться ліворуч від траси Миронівка – Центральне за 1 км до с. Центральне. Землекористувачем є Миронівська РДА. Заказник створено рішенням Київської обласної ради від 21.06.2012 р. № 365-19-VІ.
Це унікальна ділянка зі збереженою первинною степовою рослинністю, що займає круті схили балки (40—45°). Рослинний покрив представлений формаціями типчака валійського та бородача звичайного. На схилах, вкритих степовою рослинністю, був виявлений рідкісний і зникаючий вид флори України – астрагал шерстистоквітковий. Цей вид занесено не лише до Червоної книги України, а й до Європейського червоного списку. Астрагал шерстистоквітковий трапляється на схилах балки досить часто. В Україні, як і в Європі в цілому, чисельність астрагалу шерстистоквіткового скорочується, і чисельність особин у популяціях невелика. Окрім астрагалу на території проектованого заказника також трапляються такі рідкісні для Київської області види, як відкасник Біберштейна, юрінея вапнякова, гвоздика перетинчаста, льон шорсткий.
Джерело: Наукове обгрунтування створення ботанічного заказника місцевого значення «Астрагал». Укладачі: Мельник В. І., Гриценко В.В.
63. Ботанічний заказник місцевого значення «Оврамівсько-Івашківський»
Заказник розташований в межах с. Русанів Русанівської сільської ради Броварського району та займає площу 19 га. Оголошений рішеням 16 сесії ХХІ скликання Київської обласної ради народних депутатів від 10 березня 1994 року.
У заказнику переважають липово-кленово-дубові ліси. Це сформовані насадження, в деревостані яких переважає дуб. До нього на деяких ділянках на першому ярусі домішується ясен. Майже на всій площі добре виявлений підлісок з ліщини, поодиноко трапляється бруслина європейська. У трав’яному покриві на більшій частині переважають яглиця звичайна, зірочник ланцетовидний, на погорбованих ділянках – осока волосиста. Флористичне ядро утворюють типові неморальні види. Особливу наукову цінність має тут місцезростання лілії лісової, занесеної до Червоної книги України. Із птахів в заказнику мешкають дрібні співочі птахи, такі як зяблик, синиця велика, щеврик лісовий, соловейко східний, дрізд співочий, дрізд чорний, вівчарик жовтобровий, із ссавців – козуля європейська та кабан.
Джерело: Наукова характеристика проектованого «Оврамівсько-Івашківського» ботанічного заказника загальнодержавного значення у Броварському районі Київської області. Укладачі: Прядко О. І., Якушина Л. А., Пшеничний Я. В.
64. Ботанічний заказник місцевого значення «Степовий»
Заказник знаходиться в межах с. Ташань Переяслав-Хмельницького району та займає площу 10 га. Землекористувачем є Ташанська сільська рада. Оголошений рішенням Київської обласної ради XXIV скликання від 20 листопада 2003 р. № 133-10-XXIV.
На правому березі р. Супій виходять на поверхню лесові породи, покриті степовою рослинністю. Основу травостою заказника створює угруповання степового виду залізняка колючого. Тут зберігся один із небагатьох в Київській області осередків зростання астрагалу шерстистоквіткового та горицвіту весняного, занесених до Червоної книги України.
Джерело: Положення про Ботанічний заказник місцевого значення «Степовий».
65. Ботанічний заказник місцевого значення «Стрижавський ліс»
Розташовується в межах Ставищанського лісництва ДП «Білоцерківське лісове господарство» – кв. 58 вид. 1—3, кв. 59 вид. 1—6, кв. 60 вид. 1, 2, 4, 5, кв. 61 вид. 1, 3—5, 7, 8, 10 в адміністративних межах Стрижавської сільської ради Ставищанського району. Оголошено рішенням 16 сесії ХХІ скликання Київської обласної ради від 10 березня 1994 року № 30.
Ботанічний заказник є масивом молодого лісу із багатим флористичним складом.
Джерело: Положення про Ботанічний заказник місцевого значення «Стрижавський ліс».
66. Орнітологічний заказник місцевого значення «Урочище «В’язове»
Знаходиться у заплавних лісах на лівому березі Канівського водосховища біля с. Проців Бориспільського району. Займає площу 336 га. Об’єкт розташований у межах Кийлівського лісництва ДП «Бориспільське лісове господарство»,— кв. 13, 14, 17, 18, 21, 22 (входять всі виділи) на території Процівської сільської ради Бориспільського району. Був створений згідно з рішенням Київського облвиконкому № 215 від 17.10.1988 р.
На території заказника на момент його створення знаходилась найбільша в Київській області колонія чаплі сірої: кількість гнізд якої оцінювалась в межах 250—350. Крім чаплі сірої тут гніздиться нічна чапля квак, є кілька гнізд лелеки білого. В окремі роки знаходили гнізда рідкісних на Київщині чепури великої та малої, баклана великого. Також тут гніздяться канюк звичайний, шуліка чорний, яструб великий, підсоколик великий. У заказнику відмічалось гніздування пари лелек чорних, які залишили гніздо. Утім, окремі чорні лелеки постійно тримаються у В’язовому, тому, можливо, вони знову загніздилися в межах заказника. Поруч із заказником, на межі великої вирубки, знаходиться гніздо орланабілохвоста, у зв’язку з чим були подані пропозиції щодо розширення заказника. У 1995 році тут бачили пару орлів-карликів. Окрім орнітологічної цінності урочище В’язове важливе також як добре збережена частина природного комплексу заплавних лісів середьої течії Дніпра, які в інших місцях дуже змінені або взагалі вирубані.
Джерело: Гордість заповідної Київщини. Серія: Охорона дикої природи. Вип.4. К.: Київський еколого-культурний центр. – 1997. Укладачі: Борейко В. Є., Мельник В. І., Грищенко В. М., Листопад О. Г.
67. Орнітологічний заказник місцевого значення «Пірнівський»
Розташовується у селі Пірнове Вишгородського району та займає площу 5 га. Землекористувачем є Пірнівська сільська рада. Був створений згідно з рішенням Київського олбвиконкому № 5 від 12.01.1987 р.
Особливість заказнику полягає у масовому гніздуванні чапель сірих. Колонія цих птахів знаходиться на невеликій ділянці соснового лісу прямо в населеному пункті. У різні роки тут нараховувалось від 80 до 100 гнізд.
Джерело: Гордість заповідної Київщини. Серія: Охорона дикої природи. Вип.4. К.: Київський еколого-культурний центр. – 1997. Укладачі: Борейко В. Є., Мельник В. І., Грищенко В. М., Листопад О. Г.
68. Орнітологічний заказник місцевого значення «Саварка»
Заказник розташовується в межах Ольшанського лісництва ДП «Богуславське лісове господарство» – кв. 10, 13 (входять всі виділи), на території Ольшеницької сільської ради Богуславського району та займає 89 га. Оголошено рішенням Київського облвиконкому № 5 від 12 січня 1987 р.
Орнітологічний заказник є унікальним поселенням чаплі сірої в густому заболоченому вільшаннику на березі р. Рось, де нараховується більше ста пар чаплі сірої.
Джерело: Положення про Орнітологічний заказник місцевого значення «Саварка».
69. Орнітологічний заказник місцевого значення «Стадницький став»
Заказник знаходиться у підпорядкуванні Стадницької сільської ради Тетіївського району та займає площу 71,6 га. Оголошений рішенням 16 сесії ХХІ скликання Київської обласної Ради народних депутатів від 10.03.1994 р.
Заказник є ставом у заплаві р. Стадниця, на якому концентрується значна більшість водоплавних птахів – пірникоза чорношия, пірницрза велика, лиска, крижень, лебідь-шипун та кулики.
Джерело: Положення про Орнітологічний заказник місцевого значення «Стадницький став».
70. Орнітологічний заказник місцевого значення «Чапля»
Об’єкт розташований в межах Іванківського держлісгоспу Білобережського лісництва – кв. 7, вид. 5. Заказник займає площу 1,3 га в межах Шпилівської сільської ради. Оголошено рішенням Київського облвиконкому від 12.01.1987р. № 5.
Заказник є унікальними поселеннями чаплі сірої у високопродуктивних соснових насадженнях.
Джерело: Положення про Орнітологічний заказник місцевого значення «Чапля».
71. Орнітологічний заказник місцевого значення «Чорний лелека»
Об’єкт розташовується в межах Макарівського лісництва Іванківського держлісгоспу – кв. 31, вид. 3, на території Макарівської сільської ради Іванківського району. Об’єкт займає площу 3,2 га. Оголошено рішенням 16 сесії ХХІ скликання Київського облвиконкому від 10.03.1994 р. № 5.
Заказник є місцем поселення лелеки чорного, занесеного до Червоної книги України.
Джерело: Положення про Орнітологічний заказник місцевого значення «Чорний лелека».
72. Іхтіологічний заказник місцевого значення «Процівський»
Об’єкт знаходиться в Бориспільському районі та займає площу 563 га. Знаходиться у віданні Процівської сільської ради. Створено рішенням 6 сесії ХХІІІ скликання № 79-06-ХХІІІ від 02.02.1999 р.
Територія заказника є важливою відтворювальною ділянкою для риб Канівського водосховища, що розміщується вздовж захисної дамби в районі сіл Вишеньки та Проців. Площі його зарослих міляків – нерестові угіддя фітофільних видів риб і місце нагулу їх молоді. Тут також багате різноманіття птахів, як перелітних, так і гніздуючих.
Джерело: Положення про Іхтіологічний заказник місцевого значення «Процівський».
73. Гідрологічний заказник місцевого значення «Бабині лози»
Заказник розташовується в межах Стадницької сільської ради Тетіївського району та займає площу 20 га. Оголошений рішенням 16 сесії ХХІ скликання Київської обласної ради народних депутатів від 10.03.1994 р.
Заказник є типовим водно-болотним ландшафтом в заплаві р. Гнилий Тікич,. У рослинному покриві переважають вербнякові зарості та високотравна болотна рослинність, яка становить основну частину заплави. Зарості складають декілька видів верб – попеляста, тритичинкова, ламка. На болоті зростають такі види, як чистець болотний, водяний перець, вербозілля звичайне, ранник тіньовий, жовтець повзучий, слабник водяний та ін. Болото має велике гідрологічне значення – на ньому багато природних джерел, з нього починається р. Гнилий Тікич.
Джерело: Наукова характеристика проектованого гідрологічного заказника Витоки у Тетіївському районі Київської області. Укладач д.б.н. Андрієнко Т. Л.
74. Гідрологічний заказник місцевого значення «Болото Біле»
Розташовується у межах Ржищівського військового лісництва ДП «Ржищівський військовий лісгосп» – кв. 98 вид. 3, кв. 99 вид. 9, кв. 100 вид. 14, кв. 101 вид. 11, кв. 114 вид. 4, кв. 115 вид. 4, кв. 116 вид. 1, кв. 117 вид. 1, вид. 118 вид. 14, кв. 128 вид. 10, кв. 129 вид. 1, кв. 130 вид. 1, кв. 131 вид. 1, кв. 142 вид. 4, на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району. Створений згідно з рішенням обласної ради 6 сесії 23 скликання від 02.02.1999 р. Загальна площа заказника складає 392,6 га.
Територія болота з усіх боків оточена лісом та віддалена від населених пунктів. Болото Біле належить до низинного (евтрофного) типу. За рослинним типом воно є характерним для Лісостепової зони. Ця територія є військовим полігоном, здавна має особливий режим, тому болото зберігає свій природний стан. У рослинному покриві болота переважають високотравні ценози, які займають центральну, найбільш обводнену його частину. Основні площі займають угруповання очерету, часто монодомінантні, в менш обводнених місцях ближче до берега співдомінантом цих угруповань виступає осока гостра. Флористичне ядро утворюють типові гідрофільні види: півники болотоні, плакун гостролитий, вербозілля звичайне, розсіяно зростає вовче тіло болотне, яке місцями виступає як співдомінант. Менші площі займають угруповання рогозу вузьколистого, які розміщуються плямами серед очерету і чітко відокремлюються у рослинному покриві. Невеликі площі по краю болота займають осокові угруповання, в яких переважає осока гостра. На сухіших ділянках значну домішку в травостої становить куничник сіруватий. Болото по краю оточене смугою чагарників, яка місцями розширюється. Серед кущів переважає верба попеляста, поодиноко відмічена верба п’ятитичинкова.
Болото відоме як місце зимової концентрації копитних тварин таких як лось та кабан. Звичайні тут лисиця звичайна та собака єнотовидний. Часто трапляється вовк, що внесений до Червоного Європейського списку. Із птахів тут звичайні представники водноболотного комплексу, такі як лунь болотний, крижень, очеретянки та кобилочки. У значній кількості тут трапляються земноводні.
Джерело: Наукова характеристика проектованого гідрологічного заказниа «Болото Біле» у Бориспільському районі Київської області. Укладач: Прядко О. І.
75. Гідрологічний заказник місцевого значення «Велеківське болото»
Заказник розташовується в Броварському районі та займає площу 773 га. Входить до меж Семиполківської, Богданівської сільських рад та до Броварської міської ради. Підпорядковується державній резиденції «Залісся» та входить до складу Національного природного парку «Залісся». В Деснянському лісництві займає кв. 3, 6, 9, 13, 16, 17, 19, 20, 21, всі виділи. У Хотівському лісництві – кв. 15, 23, 29, 37, всі виділи. Об’єкт створений рішенням 16 сесії 21 скликання від 10.03.1994 р. № 30.
Велеківське болото розміщується в одній із стариць Десни. Тут відбувається відновлення болотних екосистем – меліоративна робота тут припинена з 1957 року. У рослиннному покриві болотного масиву переважають високотравні ценози з домінуванням в травостої очерету. Смугами в притерасній частині зростають вільха, береза, кущі верби попелястої. Тут мешкають журавель сірий, лелека чорний, видра, норка європейська – види, занесені до Червоної книги України.
Джерело: Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 1998 р. Державне управління екологічної безпеки в Київській області. – Київ, 1998.
76. Гідрологічний заказник місцевого значення «Урочище Гощів»
Об’єкт знаходиться в адміністративних межах Нещерівської та Старобезрадичівської сільських рад Обухівського району. Заказник займає площу 215 га. Створений відповідно до рішення Київського облвиконкому № 215 від 17.10.1988 р. Знаходиться у користуванні Козинського лісництва ДП «Київське лісове господарство» – кв. 51 вид. 8; 10; 28; кв. 57 вид. 1—15; кв. 58 вид. 15—19, 28, 32; кв. 63 вид. 1—15; кв. 64 вид. 1—21, 32—34, 39, 43; кв. 68 вид. 11, 14, 15; кв. 69 вид. 1—15.
Заказник є ділянкою заплавного лісу, що складається з верб, кленів, дубів та ясенів. У межах заказника виявлено гніздування канюка, чорного шуліки, великого яструба та орла-карлика. На прольоті в Гощеві трапляються чорний лелека, сірий журавель, підорлики. В межах заказника трапляються також черепаха болотяна, бобер эвропейський, ондатра.
Джерело: Гордість заповідної Київщини. Серія: Охорона дикої природи. Вип.4. К.: Київський еколого-культурний центр. – 1997. Укладачі: Борейко В. Є., Мельник В. І., Грищенко В. М., Листопад О. Г.
77. Гідрологічний заказник місцевого значення «Димерський»
Заказник загальною площею 850 га розташований в межах Ясногородської сільської ради Вишгородського району на території Дніпровського лісництва ДП «Димерське лісове господарство» – кв. 1, 2, 3, 4, 8, 9 (всі виділи), Ясногородського лісництва – кв. 2, 3, 4, 5, 8, 9, 12, 13 (всі виділи), кв. 18, вид. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12. Створений рішенням Київського облвиконкому № 441 18.12.84 р.
Типовий болотний ландшафт з вільховими та змішаними насадженнями вільхи, берези, осоки, сосни, дуба.
Джерело: Положення про Гідрологічний заказник місцевого значення «Димерський».
78. Гідрологічний заказник місцевого значення «Катюжанський»
Об’єкт знаходиться у Вишгородському районі в межах Катюжанської сільської ради та займає площу 291 га, на території Катюжанського лісництва у межах ДП «Димерське лісове господарство» – кв. 40, 41, 42, 43, 44 (всі виділи). Створено рішенням Київсього облвиконкому № 441 18.12.84 р.
Об’єкт є типовим болотом, яке є регулятором рівня ґрунтових вод, стабілізатором мікроклімату прилеглих територій. По болоту зустрічаються зарості журавлини, багато інших цінних видів лікарських рослин. Місце поселення водоплавної і болотної дичини.
Джерело: Положення про Гідрологічний заказник місцевого значення «Катюжанський».
79. Гідрологічний заказник місцевого значення «Урочище Кончаки»
Заказник розташовується в межах Снітинського лісництва ДП «Фастівське лісове господарство» – кв. 60 вид. 1, 2, кв. 61 вид. 1, 16, кв. 62 вид. 1, на території Дідівщанської сільської ради Фастівського району. Об’єкт займає площу 72 га. Оголошений рішенням 16 сесії ХХІ скликання від 10.03.1994 р. Київської обласної ради народних депутатів «Про оголошення нововиявлених та резервування цінних для заповідання територій природно-заповідного фонду місцевого значення».
Ділянка має гідрологічну цінність, оскільки розміщена в заплаві р. Ірпінь. Тут переважають вільхові насадження з густим трав’яним покривом, де домінують угруповання осок. На території заказника зростають лікарські рослини, а також пальчатокорінник травневий, занесений до Червоної книги України.
Джерело: Положення про Гідрологічний заказник місцевого значення «Кончаки».
80. Гідрологічний заказник місцевого значення «Копачівський»
Заказник розташовується в Обухівському районі та займає площу 227,7 га. Знаходиться в адміністративних межах села Копачів та підпорядковується Копачівській сільській раді. Заказник оголошений рішенням 16 сесії ХХІ скликання Київської обласної ради народних депутатів від 10.03.1994 р.
Заказник створено з метою збереження Лівобережної частини заплави р. Стугна. Типовий природний комплекс річкової заплави та долини, в якому поєднуються болотний, луговий та лісовий типи рослинності. Тут наявні види, що занесені до Червоної книги України – шафран сітчастий, пальчатокорінник Фукса, сон чорніючий.
Джерело: Положення про Гідрологічний заказник місцевого значення «Копачівський».
81. Гідрологічний заказник місцевого значення «Подільський»
Заказник розташовується в Баришівському районі та займає площу 280 га. Територія входить до меж та підпорядковується Подільській та Масківецькій сільським радам. Об’єкт створено рішенням Київського облвиконкому № 191 від 26.11.1991 р.
Типовий водно-болотний масив в заплаві р. Альта, який є регулятором водного режиму і відіграє важливу роль в підтриманні екологічної рівноваги в районі. Місце гніздування водно-болотних птахів, місце зростання лікарських рослин.
Джерело: Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 1998 р. Державне управління екологічної безпеки в Київській області. – Київ, 1998.
82. Гідрологічний заказник місцевого значення «Дулицьке»
Територія заказника заболочена, розташована вздовж р. Роставиці та її притоки, займає частину кв. 27, 28, 29, 31, 32, 35, 36, 38, 39, 40, 45 Сквирського лісництва ДП «Білоцерківське лісове господарство» в адміністративних межах Шамраївської та Дулицької сільських рад Сквирського району. Площа об’єкту близько 71,6 га. Створено рішенням Київської обласної ради від 21.06.2012 р. № 365-19-VІ.
Територія заказника – ділянка заболочених вологих лісів та боліт з переважанням чорновільшанників, серед яких дуже багато ділянок із досить старими вільхами віком 70—80 років. Підлісок представлений вербою попелястою, крушиною ламкою, черемхою звичайною. Травостій представлений сідачем конопляним, осокою видовженою, хмелем, вовконогом та типовими болотними видами. Серед останніх переважає осока загострена, чималу участь беруть гадючник звичайний, дягель лікарський, герань болотна, гравілат річковий та ін.
На лісових ділянках виявлено малопоширений вид рослин – ситник тонкий. Тут також зростає багато видів лікрських рослин – череда трироздільна, крушина ламка, черемха, дягель лікарський, живокіст лікарський. Виявлено чотири види папоротей: щитники чоловічий, шартрський, безщитник жіночий, орляк звичайний.
По руслу р. Роставиця переважають обводнені зарості високотрав’я – очерету та рогозів широколистого та вузьколистого. Вони є притулком для водоплавних птахів.
Джерело: Науокве обгрунтування створення гідрологічного заказника місцевого значення «Дулицьке». Укладачі: Іноземцева Д. М., Василюк О. В., Богомаз М. В.
83. Ландшафтний заказник місцевого значення «Урочище Кирикове»
Об’єкт розташовується в Києво-Святошинському районі та займає площу 13 га. Знаходиться у віданні Лісниківської сільської ради. Оголошено рішенням Київської обласної ради 4 скликання від 27.10.2005 р. № 310-26-ІV.
Заказник є розгалудженою балкою з широким округлої форми верхів’ям, стрімкими схилами і глибоким, місцями розширеним днищем. У центрі урочища розташовується джерело, що заслуговує на охорону як самостійний об’єкт. Рослинний покрив характеризується строкатістю та різноманіттям, переважно збережений у відносно природному стані. Природна рослинність розміщується по схилах і по днищу балки. Значна частина урочища заліснена: тут переважає робінія звичайна або акація біла, на більш понижених ділянках у верхів’ях балки – клен татарський, багато берези, поодиноко трапляється граб та ясен звичайний. Із чагарників по схилах зустрічаються бруслина європейська та ліщина, а по вологому днищу – верби попеляста та тритичинкова. В залісненій частині трапляється лікарська рослина оман високий. Значну частину урочища займають відкриті схили, вкриті трав’янистою рослинністю. Найбільш флористично багатими є ділянки лучних степів, які займають верхів’я схилу південно-західної експозиції. В урочищі трапляється рідкісний вид, засенений до Червоної книги України, ковила волосиста.
Джерело: Наукова характеристика проектованого ландшафтного заказника місцевого значення «Урочище Кирикове» у с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області. Укладачі: Клєстов М. Л., Прядко О. І., Берест З. Л., Вересенко А. Г.
84. Ботанічний заказник місцевого значення «Урочище Гора Козинська»
Об’єкт розташовується в Києво-Святошинському районі та займає площу 2,08 га. Підпорядковується Лісниківській сількій раді. Оголошений рішенням Київської обласної ради 4 скликання від 27.10.2005 р. № 310-26-ІV.
Заказник є ділянкою ковилового степу, який має наукове та природоохоронне значення. Верхню частину схилу, більш стрімку та суху, займають угруповання ковили волосистої, яку занесено до Червоної книги України, а її угруповання – до Зеленої книги України. У середній частині схилу утворює значну домішку, а у нижній – переважає пирій повзучий.
Зрідка на цій ділянці трапляється вусач земляний-хрестоносець та дибка степова, що занесені до Червоної книги України.
Джерело: Наукова харакреристика проектованої ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Козинська гора» у КиєвоСвятошинському районі Київської області. Укладачі: Клєстов М. Л., Прядко О. І., Берест З. Л., Вересенко А. Г.
85. Ботанічний заказник місцевого значення «Урочище Безодня»
Об’єкт розташовується в Києво-Святошинському районі на околоці с. Лісники та займає площу 3,35 га. Оголошено рішенням Київської обласної ради 4 скликання від 27.10.2005 р. № 310-26-ІV.
Територія характеризується високими крутими схилами і заболоченим днищем. Тут виявлено велику популяцію рідкісної орхідеї пальчатокоріннника м’ясочервоного, занесеного до Червоної книги України. Також відмічено два види комах, занесених до Червоної книги України: махаон та вусач мускусний.
Джерело: Положення про Ботанічний заказник місцевого значення «Урочище Безодня».
86. Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів»
Об’єкт розташовується на землях Малобукринської, Грушівської сільських Рад Миронівського району Київськї області та Григорівської сільської Ради Канівського району Черкаської області. Загальна площа об’єкту складає 10711,2 га. В межах Київщини – 5148,7 га. Організовано рішенням Черкаської (№ 14-14 від 26.02.2000 р.), Киїської (№ 16-10-ХХШ від 17.02.2000 р.) обласних Рад та рішенням Загальних зборів АТЗТ «АЕО «Трахтемирів» № 14 від 11.10.1999 р.
Ландшафт РЛП «Трахтемирів» представлений еродованими височинами з гляціальними дислокаціями з широким розвитком балок, ярів, зсувів. Переважають лучно-степові і широколистяні рослинні формації. Основними лісовими формаціями є: дубово-соснові, в’язові, осикові, ясеневі, кленові, березові, акацієві, вербові, вільхові, грабові. Ліси мають штучне походження й вік до 50 років. Для закріплення ярів були створені насадження білої акації, сосни звичайної, в’язу гладкого, дубу звичайного та червоного, липи серцелистої, карагани деревовидної тощо. Менші площі займають типові для Середнього Придніпров’я грабові та дубово-грабові ліси. У лісах трапляються такі рідкісні види як цибуля ведмежа, підсніжник білосніжний, лілія лісова, що занесені до Червоної книги України. На території парку відмічені також невеликі ділянки заболочених вільхових лісів та вербняки. Відкриті ділянки верхніх частин схилів, які не зазнали відчутного антропогенного впливу зайняті степовою рослинністю. Тут представлені угруповання зональних лучних степів з домінуванням ковили волосистої, костриці овечої, тонконогу вузьколистого тощо. У складі степових угруповань наддніпрянських схилів зростають рідкісні рослини: рябчик руський, ковила волосиста, пальчатокорінник майський та регіонально рідкісна рослина анемона лісова.
Територія належить до південного лісостепового фауністичного комплексу з елементами інших комплексів. На території парку мешкають такі рідкісні види, як дибка степова, махаон, подалірій, люцина, синявець мелеагр, пістрянка весела, ведмедиця гера, абія блискуча, сколія-гігант, ктир-гігантський, жук-олень, орлан-білохвіст, пугач, кулик-сорока, мідянка, широковух європейський, горностай, борсук, видра, сліпак подільський, (всі занесені до Червоної книги України). На прольоті зустрічаються такі червонокнижні види, як скопа, журавель сірий, казарка червоновола. Мешкають тут також види, що занесені до списків Бернської конвенції: ящірка прудка, ящірка зелена, веретільниця, вуж звичайний, черепаха болотна, жаба озерна, ропуха звичайна, квакша звичайна.
Об’єкт має також історично-культурну цінність, оскільки входить до складу Києво-Черкаської локальної групи скіфської культури. Біля сіл Григорівки, Зарубінців, Луковиці, Трахтемирова виявлено багато пам’яток від Трипільської культури до періоду Київської Русі.
Джерело: Наукове обгрунтування створення об’єкта природнозаповідного фонду регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів». Укладачі: Межжерін С. В., Дудкин О. В, Микитюк О. Ю.
87. Регіональний ландшафтний парк «Богуславль»
Розташовується в м. Богуслав та займає площу 7,5 га. Знаходиться у віданні Богуславського комбінату комунальних підприємств. Був створений на базі пам’ятки природи «Відслонення богуславських гранітів» Рішенням Київської облради від 12.12.2008 р. № 391-21-V.
Джерело: Положення про Регіональний ландшафтний парк «Богуславль».
88. Комплексна пам’ятка природи «Вибла могила»
Об’єкт розташовується в Баришівському районі та займає площу 2 га. Входить до меж і підпорядковується Семенівській сільській раді. Пам’ятку створено рішенням Київського облвиконкому № 191 від 26.11.1991 р.
Об’єкт є старовинним великим земляним укріпленням, на території якого зростають види рослин, занесені до Червоної книги України – ковила волосиста та інші.
Джерело: Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 1998 р. Державне управління екологічної безпеки в Київській області. – Київ, 1998.
89. Комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Мохове»
Об’єкт розташований в межах Лук’янівської сільської ради Таращанського району та має площу 0,3 га. Землекористувачем є Лук’янівська сільська рада. Створено рішенням Київського облвиконкому № 118 від 28.02.1972 р.
Джерело: Положення про Комплексну пам’ятку природи місцевого значення «Мохове».
90. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Акація біла»
Розташовується в Переяслав-Хмельницьку та займає площу 0,02 га. Знаходиться у віданні Переяслав-Хмельницького краєзнавчого музею. Об’єкт створений Рішенням Київського облвиконкому № 118 від 28.02.1972 р.
Акація була посаджена в 1845 р. відомим переяславським лікарем А. Й. Козаченком. Поруч зростають ще 3 150-річні акації, перспективні до заповідання.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Акація біла».
91. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Віковий дуб черешчатий»
Пам’ятка розташована на території Небелицького лісництва ДП «Макарівське лісове господарство» – кв. 38 вид. 3, в адміністративних межах Борівської сільської ради Макарівського району та займає площу 0,02 га. Оголошено рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради від 28.02.1972 р. № 118, рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів від 18.12.1984 р. № 441.
Ботанічна пам’ятка природи є дубом віком близько 200 років, висотою понад 24 м, насіннєвого походження з добре розвиненою кроною.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Віковий дуб черешчатий».
92. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Вікова сосна»
Пам’ятка знаходиться на території Дорогинського лісництва ДП «Фастівське лісове господарство» – кв. 29 вид. 9 в адміністративних межах Дорогинської сільської ради Фастівського району, її площа 0,02 га. Оголошено рішенням Київського облвиконкому від 18.12.1984 р. № 441 «Про класифікацію і мережу територій та об’єктів природно-заповідного фонду області».
Памятка є сосною звичайною орієнтовним віком 160 років, висотою 34 м, діаметром 104 см, насіннєвого походження, з добре розвинутою кроною.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Вікова сосна».
93. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Високопродуктивні соснові насадження»
Об’єкт площею 7,3 га знаходиться в межах Логвинської сільської ради Володарського району, на території Володарського лісництва ДП «Білоцерківське лісове господарство»,– кв. 12 вид. 17, 18, 22. Оголошено рішенням виконкому Київської обласної ради народних депутатів № 574 від 19.08.1968 р., рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів від 18.12.1984 р. № 441 «Про класифікацію і мережу територій та об’єктів природно-заповідного фонду області».
Пам’ятка є насадженням сосни, що відзначаються високою продуктивністю. Висота орієнтовно 28 м, середній діаметр 46 см.
94. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Гінкго дволопатеве»
Пам’ятка розташовується в м. Сквира та займає площу 0,02 га. Оголошена рішенням 16 сесії ХХІ скликання Київської обласної ради народних депутатів від 10.03.1994 р.
Пам’ятка представлена прадавньою рослиною – гінкго дволопатевим, що зростає в парку м. Сквира серед інших деревних порід, між тисом та модринами. Вік дерева близько 40 років, висота 12 м, діаметр 34 см.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Високопродуктивні соснові насадження».
95. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Двоярусні насадження»
Пам’ятка розташовується в межах Жеревського лісництва ДП «Іванівське лісове господарство» – кв. 23, вид. 3, на території Розважівської сільської ради Іванківського району. Об’єкт займає площу 2,9 га. Оголошено рішенням виконкому Київської обласної Ради трудящих від 28.02.1972 р. № 118.
Пам’ятка є високопродуктивними складними сосново-дубовими насадженнями, де основна порода – сосна, віком 111 років.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Двоярусні насадження».
96. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Двоярусні насадження»
Пам’ятка природи «Двоярусні насадження» створена рішенням виконкому Київської обласної ради трудящих від 28.02.1972 р. № 118 на території площею 6,2 га у межах Жеревського лісництва ДП «Іванівське лісове господарство» – кв. 23, вид. 11.
На території об’єкту знаходяться високопродуктивні сосноводубові насадження, де основна порода – сосна, віком 111 років, має висоту понад 31 м, діаметр 38 см.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Двоярусні насадження».
97. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Дуби»
Пам’ятка розташовується в Бородянському районі та займає площу 0,8 га. Об’єкт підпорядковується ДП «Тетерівське лісове господарство» – кв. 14, вид. 5 Пісківського лісництва в адміністративних межах Пісківської сільської ради. Об’єкт створено рішенням виконкому Київської області Ради народних депутатів № 524 від 19.08.1968 р.
Пам’ятка є природним угрупованням дуба на березі р. Тетерів. Вік понад 110 років.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Дуби».
98. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Дубові насадження»
Пам’ятка розташовується в Бородянському районі та займає площу 2,3 га. Знаходиться в підпорядкуванні ДП «Тетерівське лісове господарство» – кв. 63, вид. 17 Тетерівського лісництва в адміністративних межах Пісківської сільської ради. Об’єкт оголошено рішенням виконкому Київської обласної Ради народних депутатів № 524 від 19.08.1968 р.
Високопродуктивні дубові насадження насіннєвого походження віком орієнтовно 90 років.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Дубові насадження».
99. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Дуб черешчатий»
Розташована в межах Дмитрівського лісництва ДП «Фастівське лісове господарство» – кв. 30 вид. 14 в адміністративних межах Волицької сільської ради Фастівського району та займає площу 0,02 га. Оголошено рішенням Київського облвиконкому від № 524 19.08.1968 р. «Про класифікацію і мережу територій та об’єктів природно-заповідного фонду області».
Пам’ятка є дубом, орієнтовним віком 210 років, висотою 31 м, діаметром 105 см, насіннєвого походження.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Дуб черешчатий».
100. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Змішані насадження»
Об’єкт знаходиться в межах Жеревського лісництва ДП «Іванківське лісове господарство» – кв. 23, вид. 8 та займає площу 3,1 га. Оголошено рішенням виконкому Київської області Ради трудящих від 28.02.1972 р. № 118.
На території об’єкту зростають 112-річні соснові складні насадження високої продуктивності, де другий ярус займає дуб, вільха чорна, ялина.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Змішані насадження».
101. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Смерека»
Об’єкт розташовується на території Поташнянського лісництва ДП «Тетерівське лісове господарство» – кв. 92, вид. 32 в адміністративних межах Загальцівської сільської ради Бородянському районі та займає площу 0,02 га. Пам’ятку оголошено рішенням виконкому Київської обласної Ради народних депутатів №118 28.02.1972 р.
Пам’ятка продставлена деревом смереки (ялини) віком близько 80 років.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Смерека».
102. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Сосново-дубові насадження»
Пам’ятка розташовується на землях Пісківської сільської ради Бородянському районі на території Тетерівського лісництва ДП «Тетерівське лісове господарство» кв. 63, вид. 2, на площі 7,1 га. Об’єкт створено рішенням Київського облвиконкому № 524 19.08.1968 р.
Змішані насадження природного походження віком орієнтовно 130 років.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення«Сосново-дубові насадження».
103. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Сосново-дубові насадження»
Пам’ятка розташовується на землях Пісківської сільської ради Бородянського району на території Тетерівського лісництва ДП «Тетерівське лісове господарство» – кв. 63, вид. 16, на площі 1 га. Об’єкт створено рішенням Київського облвиконкому від № 524 19.08.1968 р.
Пам’ятка продставлена цінними ділянками змішаних насаджень на березі р. Тетерів віком орієнтовно 140 років.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Сосново-дубові насадження».
104. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Сосново-дубові насадження»
Об’єкт знаходиться в межах Обуховицького лісництва ДП «Іванківське лісове господарство» на площі 3,8 га. Оголошений рішенням Київського облвиконкому № 118 від 28.02.1972 р.
На території пам’ятки зростають цінні дубово-соснові насадження.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Сосново-дубові насадження».
105. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Соснові насадження»
Пам’ятка розташовується на землях Пісківської сільської ради Бородянському районі на території Тетерівського лісництва ДП «Тетерівське лісове господарство» – кв. 44, вид. 5 на площі 0,5 га. Об’єкт створено рішенням виконкому Київської обласної ради народних депутатів № 118 від 28.02.1972 р.
Пам’ятка є угрупованням сосни, модрини, ялини віком понад 110 років.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Соснові насадження».
106. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Соснові насадження»
Пам’ятка розташовується на землях Пісківської сільської ради Бородянському районі на території Тетерівського лісництва ДП «Тетерівське лісове господарство» – кв. 63, вид. 11 на площі 5,5 га. Об’єкт створено рішенням виконкому Київської обласної ради народних депутатів № 118 від 28.02.1972 р.
Ботанічна пам’ятка природи є високопродуктивними захисними насадженнями вздовж р. Тетерів віком понад 150 років.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Соснові насадження».
107. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Соснові насадження»
Пам’ятка розташовується на території Леонівського лісництва ДП «Іванківське лісове господарство» – кв. 8, вид. 14. на площі 4,5 га. Оголошено рішенням виконкому Київської обласної Ради трудящих від 28.02.1972 р. № 118.
Пам’ятка є високопродуктивними сосново-дубовими насадженнями, серед яких є сосна висотою понад 30 м і діаметром близько 64 см, дуб висотою 26 м, діаметр – 46 см.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Соснові насадження».
108. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Соснові насадження»
Пам’ятка розташовується на землях Обухівського лісництва ДП «Іванківське лісове господарство» кв. 10, вид. 9, на площі 3,8 га. Оголошено рішенням Київського облвиконкому від № 118 від 28.02.1972 р.
Пам’ятка є високопродуктивними сосновими насадженнями віком понад 156 років.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Соснові насадження».
109. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Соснові насадження»
Пам’ятка розташовується на землях Феневицького лісництва ДП «Іванківське лісове господарство» – кв. 22, вид. 1, на площі 10 га. Оголошено рішенням виконкому Київської області Ради трудящих від 28.02.1972 р. № 118.
Пам’ятка продставлена ділянками природного соснового лісу високої продуктивності віком понад 126 років.
110. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Соснові насадження»
Пам’ятка розташовується на землях Феневицького лісництва ДП «Іванківське лісове господарство» – кв. 22, вид. 6, на площі 7 га. Оголошено рішенням виконкому Київської області Ради трудящих від 28.02.1972 р. № 118.
Пам’ятка є високобонітентими сосновими насадженнями висотою понад 30 м.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Соснові насадження».111. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Тюльпанове дерево»
Пам’ятка розташована на території комунального підприємства Бучанська лісогосподарська установа – кв. 18, вид. 7 в адміністративних межах Ворзельської селищної ради Києво-Святошинського району. Площа об’єкту складає 0,02 га. Оголошено рішенням виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів № 118 від 28.02.1972 р.
Ботанічна пам’ятка представлена одиничним екземпляром тюльпаногового дерева – цінного екзоту родом із Північної Америки. Вік дерева – близько 110 років, висота – 25 м, діаметр – 70 см.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Тюльпанове дерево».
112. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Хвощ великий»
Знаходиться у Вишгородському районі поблизу м. Вишгород і с. Межигір’я та займає площу 2 га. Пам’ятка була створена рішенням обласної 6 сесії 23 скликання від 02.02.1999 р. Знаходиться у віданні Вишгородської міської ради.
Тут знаходиться одна з небагатьох на Київщині великих популяцій хвоща великого, що занесений до Червоної книги України.
Джерело: Гордість заповідної Київщини. Серія: Охорона дикої природи. Вип.4. К.: Київський еколого-культурний центр. – 1997. Укладачі: Борейко В. Є., Мельник В. І., Грищенко В. М., Листопад О. Г.
113. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Три брати»
Пам’ятка розташовується в межах с. Стовп’яги Переяслав-Хмельницького району та займає площу 0,5 га. Оголошена рішенням Київської обласної ради ХХІV скликання від 20 листопада 2003 р. № 133-10-ХХІV.
Кургани «Три брати» є трьома курганами, зайнятими угрупованнями ковили волосистої та типчака валійського. Кургани є унікальними осередками зростання видів, занесених до Червоної книги України – ковили волосистої, астрагалу шерстистоквіткового та горицвіту весняного.
Джерело: Наукове обрунтування створення створення ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Три брати» (Київська обл.). Укладачі: Мельник В. І., Гриценко В. В.
114. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Роблена могила»
Пам’ятка розташовується в межах с. Переяславське Переяслав-Хмельницького району та займає площу 0,3 га. Оголошена рішенням Київської обласної ради ХХІV скликання від 20 листопада 2003 р. № 133-10-ХХІV.
Курган є старим козацьким укріпленням. На кургані зберігся фрагмент лугового степу та знайдено 180 видів вищих рослин, з них три занесено до Червоної книги України – астрагал шерстистоквітковий, ковила волосиста та горицвіт весняний.
Джерело: Наукове обгрунтування створення ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Роблена могила» (Київська обл.). Укладачі: Мельник В. І., Гриценко В. В.
115. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Омелькова гора»
Об’єкт знаходиться в межах Васильківського району, с. Велика Солтанівка та займає площу 3 га. Оголошений рішенням 4 сесії ХХІV скликання Київської обласної ради від 24 жовтня 2002 р. № 045-04-ХХІV.
Рослинний покрив пам’ятки представлений формацією типчака валійського. В його складі виявлені рідкісні види: горицвіт весняний, сон чорніючий, осока низька, анемона лісова.
Джерело: Наукове обгрунтування створення урочища Валки (Київська область). Укладачі: Мельник В. І., Парубок М. І.
116. Геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Білогородський горб»
Об’єкт розташовується біля села Білогородка Києво-Святошинського району. Площа пам’ятки складає 2 га. Створена згідно з рішенням Київського облвиконкому № 510 від 29.10.1979 р. Землекористувачем є Білогородська сільська рада.
Пам’ятка відома завдяки відслоненням четвертинних відкладів – палево-жовтого лесовидного суглинку потужністю до 12 м, нижче якого залягають породи київської свити – зелено-сірий слюдяний щільний мергель видимої потужності 2,5 м.
Грунтові води, водоупором яким слугує мергель київської свити, в багатьох місцях обводнюють підошву схилу долини р. Ірпінь та днища ярів. Під час геологічної зйомки в 1960 р. в с. Білогородка виявлені гляціодислокації (порушення залягання шарів, зв’язані з пересуванням льодовика, в даному випадку дніпровського зледеніння). Зараз задерновані схили не дають змоги бачити ці порушення, проте відклади київської свити у відслоненні залягають на декілька метрів вище, ніж в найближчих оголеннях, що вказує на порушення їх первісного залягання.
Джерело: Гордість заповідної Київщини. Серія: Охорона дикої природи. Вип.4. К.: Київський еколого-культурний центр. – 1997. Укладачі: Борейко В. Є., Мельник В. І., Грищенко В. М., Листопад О. Г.
117. Геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Відслонення богуславських гранітів»
Пам’ятка розташовується у м. Богуслав та займає площу 4 га. Створена рішенням 16 сесії 21 скликання від 10.03.1994 р. Знаходиться у підпорядкуванні Богуславської міської ради.
На обох берегах та в руслі річки Рось виходять гранітні скелі заввишки до 10 м. Відслонення є стратотипом богуславських гранітів звенигородського комплексу архейського віку. Граніти світлосірі середньозернисті з великою кількістю порфіробластів (розміром до 1,5 см) світло-сірого польового шпату. В деяких місцях вони прорвані звивистими жилами пегматиту (потужністю до 0,5 м).
Джерело: Гордість заповідної Київщини. Серія: Охорона дикої природи. Вип.4. К.: Київський еколого-культурний центр. – 1997. Укладачі: Борейко В. Є., Мельник В. І., Грищенко В. М., Листопад О. Г.
118. Геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Ново-Петрівський геологічний розріз»
Пам’ятка розташовується в селі Нові Петрівці вишгородського району та займає площу 2 га. Була створена рішенням Київського облвиконкому № 510 від 29.10.1979 р. Наразі пам’ятка перебуває у підпорядкуванні Київської ЛНДС.
На березі Київського водосховища у стіні кар’єру та в яру, що перетинає село, оголюються відклади неогенового та палеогенового віку. Найпотужніший шар складає 50—60 м. Об’єкт має серію різноманітних порід, окрасою яких є пісковик (потужністю 2,5—3 м). Він містить скам’янілі ядра прісноводних пелеципод.
Джерело: Гордість заповідної Київщини. Серія: Охорона дикої природи. Вип.4. К.: Київський еколого-культурний центр. – 1997. Укладачі: Борейко В. Є., Мельник В. І., Грищенко В. М., Листопад О. Г.
119. Геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Щербаки»
Об’єкт розташовується біля села Щербаки Білоцерківського району та займає площу 2 га. Створений об’єкт був рішенням Київського облвиконкому від 29.10.1979 р. Землекористувачем є Фесюрівська сільська рада.
Пам’ятка є кар’єром, в стінках якого на глибину до 4-5 м оголюються плагіограніти та мігматити звенигородського комплексу, світло-сірі, масивні, середньозернисті, з невеликим вмістом біотиту. Розіз кар’єру цікавий складним співвідношенням різних порід звенигородського комплексу (ізотопний вік 2000—1570 млн. років). У північно-західній стінці кар’єру мігматити містять великі ксеноліти амфібол-біотитових гнейсів та темно-сірих, чорних, масивних, дрібнозернистих амфіболів. В мігматитах на контакті з гнейсами та амфіболами спостерігаються видовжені лінзовидні скупчення біотиту.
Джерело: Гордість заповідної Київщини. Серія: Охорона дикої природи. Вип.4. К.: Київський еколого-культурний центр. – 1997. Укладачі: Борейко В. Є., Мельник В. І., Грищенко В. М., Листопад О. Г.
120. Геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Змієві вали»
Пам’ятка розташовується на території ДП «Макарівське лісове господарство»: на площі 7,58 га Макарівського лісництва – кв. 30 вид. 3, 4, 10, 11, 12, 18, 24, 25, 26, 36, кв. 32 вид. 19, 20, 29, 22, 31, 34, кв. 37 вид. 2, 3, 10.2, 11, 12, 15, 16, 17, 18, кв. 39 вид. 4.1, 2, 13, 21, кв. 40 вид. 18, 19, кв. 42 вид. 5, 14, 19, 25, 26, кв. 44 вид. 16, 19, 20, 21,кв. 46 вид. 10, 11, 15, 16, 18, 21, кв. 48 вид. 4, 7, 9, 14, 15, кв. 50 вид. 17, 1, 19, 20, 21, 22, кв. 52 вид. 4, 5, 10, 11, 12, 14, кв. 90 вид. 18, 19, 21 ; 0,97 га Ніжиловицького лісництва кв. 33, вид. 25, 26, 28, 29, 35, кв. 46 вид. 10, 12, 13, 17, кв. 56 вид 3, 4, 5, 6, 8, кв. 57 вид. 2, 5, 6, 7, 10 та 7,2 га Небелицького лісництва кв. 14 вид. 9.2, 10.1, кв. 15 вид. 1.2, 2.1, 3.1, 4.1, 7.1, кв. 16 вид. 10.1, 13.1, кв. 17 вид. 12.3, кв. 18 вид. 16.1, кв. 34 вид. 1.1, кв. 35 вид. 1.1, 7, 9.1. Загальна площа об’єкту складає 15,75 га. Створено рішенням ХХ сесії ХХІІІ скликання Київської обласної ради від 05.03.2002 р. № 327-20-ХХІІІ.
Геологічна пам’ятка природи є множиною відрізків стародавніх валів висотою від 1 до 3-х метрів і шириною від 6 до 9 метрів загальною довжиною 15920 метрів.
Джерело: Положення про Геологічну пам’ятку природи місцевого значення «Змієві вали».
121. Гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення «Дзвінкова криниця»
Гідрологічна пам’ятка розташовується на території Старопетрівського лісництва ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» – кв. 163 вид. 12 в адміністративних межах Новопетрівської сільської ради Вишгородського району та займає площу 2,5 га. Об’єкт оголошено рішенням тринадцятої сесії Київської обласної ради двадцять третього скликання від 5 жовтня 2000 року № 231-12 ХХІІІ.
Унікальне історичне джерело, яке розташоване в урочищі «Дзвінки» поблизу Межигірського монастиря (с. Нові Петрівці), який був відомий з часів Київської Русі. У період свого розквіту мав п’ять церков, зокрема і Спасо-Преображенський собор, в ХІV— ХVІІІ століттях Межигірський монастир був військовим монастирем Запорізької Січі, утримувався коштом козаків і вони мали притулок на схилі життя при монастирському шпиталі. Вважається, що вода Дзвінкової криниці цілюща. Дзвінкову криницю відвідували такі відомі історичні постаті: Тарас Шевченко, Павло Скоропадський.
Джерело: Положення про Гідрологічну пам’ятку природи місцевого значення «Дзвінкова криниця».
122. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Тюльпанові дерева»
Об’єкт розташовується в м. Сквира, Селекційна, 1, Сквирської дослідної станції та займає площу 0,02 га. Оголошено рішенням 13 сесії Київської обласної ради ХХІІІ скликання від 05.10.2000 р. № 231-13-ХХІІІ.
Тюльпанове дерево з родини магнолієвих – реліктова рослина, за даними палеонтології відома ще з крейдяного періоду. Вона походить з Північної Америки, де зростає від центральних та східних штатів Сполучених Штатів Америки до Північної Мексики. З ХVІІ століття як високодекоративне швидкоросле дерево введено в культуру рядом європейських країн, у тому числі і Україною. Екземпляри тюльпанового дерева на станції мають вік близько 40 років, висоту – 16 м, діаметром до 25 см.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Тюльпанові дерева».
123. Комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Городище»
Пам’ятка природи створена рішенням виконкому Київської об ради народних депутатів № 574 від 19.08.1968 р. на території площею 8,3 га у межах зони відчуження ЧАЕС, ДСВКЛП «Чорнобильліс», Старошепелицьке лісове відділення, кв. 80., вид. 23, 30, 31; кв. 90, вид. 5. Землекористувачем є ДСВКЛП «Чорнобильліс».
Об’єкт є поселенням древніх слов’ян, що обнесене земляним валом. На місці поселення густі зарості трав’яної рослинності зі звіробою, папороті орляка та осок. Зважаючи на таксаційні дані матеріалів лісовпорядкування 1996 р. площа пам’ятки природи «Городище» була збільшена на 3,3 га.
Джерело: Положення про Комплексну пам’ятку природи місцевого значення «Городище».
124. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Вікові дубові насадження»
Об’єкт знаходиться в межах Зони відчуженя ЧАЕС, Яковецьке лісове відділення ДСВКП «Чорнобильська Пуща», кв. 52, вид. 2. Займає площу 121 га. Створено рішенням виконокому Київської області Ради народних депутатів № 118 від 28.02.1968 р.
Пам’ятка продставлена змішаними дубово-осиковими високопродуктивними насадженнями. В межах пам’ятки зростає дуб віком 130 років.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Вікові дубові насадження».
125. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Вільхові насадження проф. Товстоліса»
Об’єкт знаходиться в межах Зони відчуженя ЧАЕС, Яковецьке лісове відділення ДСВКП «Чорнобильська Пуща», кв. 199, вид. 7. Займає площу 4,8 га. Створено рішенням виконокому Київської області Ради народних депутатів № 118 від 28.02.1968 р.
Пам’ятка є посадкою вільхи чорної, створеною в 1928 р. відомим вченим проф. Товстолісом. Має наукове значення.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Вільхові насадження проф. Товстоліса».
126. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Ділянка сосни звичайної»
Об’єкт знаходиться в межах Зони відчуженя ЧАЕС, Дитятківське лісове відділення ДСВКП «Чорнобильська Пуща», кв. 152, вид. 2, 13. Займає площу 5,8 га. Створено рішенням виконокому Київської області Ради народних депутатів № 118 від 28.02.1968 р.
Пам’ятка продставлена лісовими культурами сосни звичайної, створеної у шаховому порядку в 1892 р. проф. Алексєевим. Мають наукову цінність.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Ділянка сосни звичайної».
127. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Дуб»
Об’єкт знаходиться в межах зони відчуження ЧАЕС, Старошепелицьке лісове відділення ДСВКП «Чорнобильська Пуща», кв. 82, вид. 28. Пам’ятка займає площу 0,02 га. Об’єкт був створений рішенням виконкому Київської обласної Ради народних депутатів № 118 від 28.02.1968 р.
Пам’ятка є дубом віком 420 років, висота 25 м, діаметр 127 см, насіннєвого походження з добре розвинутою кроною.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Дуб».
128. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Чорновільхові насадження понад р. Прип’ять»
Об’єкт знаходиться в межах зони відчуження ЧАЕС, Старошепелицьке лісове відділення ДСВКП «Чорнобильська Пуща», кв. 17, вид. 12, кв. 18, вид. 16. Пам’ятка займає площу 10 га. Була створена рішенням виконкому Київської обласної Ради народних депутатів № 118 від 28.02.1968 р.
Пам’ятка є високопродуктивними вільховими насадженнями.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Чорновільхові насадження понад р. Прип’ять».
129. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Чорновільхові насадження понад р. Прип’ять»
Пам’ятка площею 16 га розташована в межах Зони відчуження ЧАЕС, ДСВКЛП «Чорнобильліс» на території Старошепелицького лісового відділення кв. 8, вид. 14. Об’єкт оголошено рішенням виконкому Київської обласної ради народних депутатів № 574 від 19 серпня 1968 року.
Пам’ятка є унікальними високоповнотними і високопродуктивними насадженнями висотою 29 м, діаметром 36 см, повнотою 0,8.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Чорновільхові насадження понад р. Прип’ять».
130. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Насадження дуба черешчатого»
Об’єкт знаходиться в межах зони відчуження ЧАЕС, Денисовицьке лісове відділення ДСВКП «Чорнобильська Пуща», кв. 67, вид. 4. Пам’ятка займає площу 11 га. Була створена рішенням виконкому Київської обласної Ради народних депутатів № 118 від 28.02.1968 р.
Пам’ятка є високопродутивними лісовими насадженнями дуба насіннєвого походження, віком близько 130 років.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Насадження дуба черешчатого».
131. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Ясен звичайний»
Пам’ятка розташовується в Києво-Святошинському районі та займає площу 0,01 га. Оглошений рішенням Київської обласної ради 4 скликання від 27.10.2005 р. № 310-26-ІV.
Пам’ятка є кремезним деревом з проекцією крони близько 100 кв. м в с. Лісники, який має історичну та естетичну цінність.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Ясен звичайний».
132. Ботанічна Пам’ятка природи місцевого значення «Соболева могила»
Об’єкт знаходиться в межах с. Виповзки Переяслав-Хмельницького району та займає площу 0,3 га. Оголошений рішенням Київської обласної ради 4 скликання від 27 жовтня 2005 р. № 310-26-ІV.
Пам’ятка є унікальним в природному відношенні для даної місцевості мальовничим ландшафтом, де зростають червонокнижні види – ковила волосиста та астрагал шерстистоквітковий.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Соболева могила».
133. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Два товариша»
Пам’ятка розташовується в межах с. Мала Каратуль Переяслав-Хмельницького району та займає площу 0,2 га. Пам’ятка оголошена рішенням Київської обласної ради 4 скликання від 27 жовтня 2005 р. № 310-26-ІV.
Пам’ятка природи є цікавим в екологічному відношенні елементом степового ландшафту з цінними, а також червонокнижними видами рослин, такими як ковила волосиста.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Два товариша».
134. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Урочище «Гірка»
Об’єкт розташовується в межах с. Дениси Переяслав-Хмельницького району та займає площу 1,1 га. Пам’ятка оголошена рішенням Київської обласної ради 4 скликання від 27 жовтня 2005 р. № 310-26-ІV.
Пам’ятка природи є цікавим в екологічному відношенні елементом степового ландшафту з цінними, а також червонокнижними видами рослин, такими як ковила волосиста.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Урочище «Гірка».
135. Ботанічна пам’ятка природи «Ходосівський дуб»
Об’єкт розташовується в адміністративних межах Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району на території Хотівського лісництва ВП НУБПУ «Боярська лісова дослідницька станція» вид. 20, кв. 61 та займає площу 0,04 га. Створено рішенням 5 скликання Київської обласної ради № 391-21-V від 12.12.2008 р.
Пам’ятка природи є старовіковим екземпляром дуба звичайного віком щонайменше 250 років.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Урочище «Ходосівський дуб»; наукове обґрунтування створення ботанічної пам’ятки природи «Ходосівський дуб», укладачі: Подобайло А. В., Остапченко Л. І., Парнікоза І. Ю., Борейко В. Є.
136. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Витоки струмка Дніприк»
Пам’ятка знаходиться на території ДП «Дослідне господарство «Чабани» Інституту землеробства УААН в адміністративних межах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району. Площа території складає 1,5 га. Об’єкт оголошено рішенням п’ятого скликання Київської обласної ради № 391-21-V від 12.12.2008 р. Урочище включає в себе витоки струмка Дніприк та його прибережні ділянки на південному боці с. Чабани. По берегам струмка розташовані вологі вербові зарості з болотистими луками. Луки представлені угрупованнями осоки гострої. Тут ростуть такі лікарські рослини як мати-й-мачуха та череда трироздільна, а також пальчатокорінник м’ясочервоний – орхідея, занесена до Червоної книги України. Популяція пальчатокорінника повночленна та багаточисельна.
Багатим є і тваринний світ. Тут мешкає декілька видів комах, занесених до Червоної книги України: ксилокопа фіолетова, вусач мускусний. На території об’єкта також зустрічаються квакша звичайна, що охороняється міжнародною Червоною книгою України, ропуха зелена, що охоняється Бернською конвенцією. Найбільш чисельною групою тварин на вказаній території є птахи.
Джерело: Наукове обгрунтування створення ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Витоки струмка Дніприк». Укладачі: Іноземцева Д. М., Подобайло А. В., Остапченко Л. І., Василюк О. В.
137. Ботанічна пам’ятка природи «Дуби княгині Ольги»
Об’єкт знаходиться в урочищі «Лужок» с. Новосілки Вишгородського району та має площу 0,05 га. Землекористувачем є Новосілківська сільська рада. Об’єкт створений рішенням Київської обласної ради народних депутатів від 21.06.2012 р. № 365-19-VI.
Пам’ятка природи – це сім дубів, віком понад 400 років, висотою понад 20 м. На висоті 1,3 м перший дуб має охоплення 5,7 м і знаходиться на захисній дамбі. На південь від нього зростають ще п’ять дубів, що мають в охопленні 3,3 м, 4,5 м, 4,34 м, 2,86 м. Сьомий дуб зростає на південний захід від цієї групи дубів на відстані приблизно 150 м та має в охопленні 4 м. Дуби мають велику меморіальну та естетичну цінність.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Дуби Княгині Ольги».
138. Геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Криниця св. Георгія»
Пам’ятка розташовується в межах с. Горбані Переяслав-Хмельницького району та займає площу 0,025 га. Об’єкт оголошено рішенням Київської обласної ради 4 скликання від 27 жовтня 2005 р. № 310-26-ІV.
Пам’ятка є стародавньою святою криницею з джерельною водою, що знаходиться в урочищі «Гай». З нею пов’язано чимало легенд, вона освячена церквою на честь св. Георгія.
Джерело: Положення про Геологічну пам’ятку природи місцевого значення «Урочище «Криниця св.Георгія».
139. Комплексна пам’ятка природи «Дніпрово-Яненковий вал»
Об’єкт розташовується в межах Переяслав-Хмельницього району та займає площу 5,6 га. Знаходиться у віданні Циблівської сільської ради. Пам’ятку оголошено рішенням Київської обласної ради 4 скликання від 27.10.2005р. № 310-26-ІV.
Важливі в історико-культурному та природному відношенні вали з цінними та рідкісними біоценозами.
Джерело: Положення про Комплексну пам’ятку природи місцевого значення «Дніпрово-Яненківський вал».
140. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Альта»
Парк-пам’ятка розташовується в межах Подільської сільської ради Баришівського району та займає площу 3 га. Підпорядковується Подільській середній школі. Об’єкт створено рішенням облвиконкому № 191 від 26.11.1991 р.
Об’єкт закладений в ХІХ столітті. Тут зростають віковічні дуби, ясени та липи.
Джерело: Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 1998 р. Державне управління екологічної безпеки в Київській області. – Київ, 1998.
141. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Жорнівський»
Парк знаходиться у межах Жорнівського лісництва Боярської лісової дослідницької станції, – кв. 55 вид. 8, 9, кв. 56 вид. 1 та займає площу 5,2 га. Пам’ятка оголошена рішенням виконкому Київської обласної Ради трудящих від 28.02.1972 р. № 118.
Парк має оригінальний архітектурно-композиційний ландшафт. Тут зростає близько 160 видів унікальних дерев та кущів, значна частина з яких екзоти.
Джерело: Положення про Парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення «Жорнівський».
142. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Копилівський»
Об’єкт знаходиться в с. Копилів Макарівського району та займає площу 8 га. Парк створено рішенням комітету Київської обласної ради від 28.02.1972р. № 118 Землекористувачем є Копилівська сільська рада.
Парк цінний старовіковими насадженнями липи, клена, ялини та іншими декоративними породами дерев віком понад 110 років. На території парку знаходиться старовинна будівля, на якій встановлена меморіальна дошка на честь перебування тут в 1889—1890 роках відомого композитора П. І. Чайковського.
Джерело: Положення про Парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення «Копилівський».
143. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «П’ятигірський»
Об’єкт знаходиться на території ДП «Білоцерківське лісове господарство», Черепинське лісництво – кв. 12 вид. 3—8 в адміністративних межах П’ятигірської сільської ради Тетіївського району. Площа об’єкту складає 29,8 га. Оголошено рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів від 18.12.1984 р. № 441.
Парк розташований вздовж правого берега р. Молочна. Насадження штучного походженя різні за складом і віком, до складу яких входять 38 деревних і чагарникових порід. Парк цінний віковими деревами сосни кримської, дуба червоного і середньовіковими деревами модрини, липи, горіха, граба, тополі.
Джерело: Положення про Парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва «П’ятигірський».
144. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Ставищанський»
Парк розташовується в межах смт. Ставище та займає площу 14 га. Землекористувачем є Ставищанське житлово-комунальне підприємство. Оголошений рішенням Київського облвиконкому від 28 лютого 1972 р. № 118.
Парк закладено в 1785 році. Це зразок паркової ландшафтної архітектури, в якому зростає 13 деревних і чагарникових порід, серед яких особливо цінні вікові дуби, липи. Парк прилягає до мальовничого ставу.
Джерело: Положення про Парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення «Ставищанський».
145. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Сулимівський»
Розташований в межах с. Сулимівка Бориспільського району, на землях ВАТ «Кіровське» та займає площу 17,4 га. Об’єкт був оголошений рішенням Київської обласної Ради народних депутатів від 28 лютого 1972 року № 118.
Це зразок садово-паркового мистецтва ХІХ століття, на його території зростає 30 видів цінних дерев та чагарників, серед яких є і екзотичні.
Джерело: Положення про Парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення «Сулимівський».
146. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Томилівський»
Парк розташовується в межах ДП «Білоцерківське лісове господарство», Томилівське лісництво – кв. 77 вид. 20, кв. 79 вид. 4 на території Шкарівської сільської ради Білоцерківського району та займає 2,8 га. Оголошено рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів від 28.02.1972 р. № 118.
В парку зростає близько 330 видів деревних і чагарникових порід, які не трапляються в навколишніх лісах. Цінний у науковому та естетичному значенні.
Джерело: Положення про Парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення «Томилівський».
147. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Фастівський»
Об’єкт розташовується в межах ДП «Фастівське лісове господарство», Дмитрівське лісництво – кв. 39 вид. 24, 26—30, 34—36, 40—69, кв. 45 вид 3—10, 12—47, 51, 52, 59, 61 на території Бортниківської сільської ради Фастівського району. Площа, яку займає парк-пам’ятка, складає 33 га. Оголошено рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради від 28.02.1972 р. № 118.
У парку, який був заснований в 1950 році, зібрано понад 80 видів цінних аборигенних порід і екзотів.
Джерело: Положення про Парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення «Фастівський».
148. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Молодіжний»
Об’єкт розташовується в межах м. Фастів та займає площу 14,02 га. Землекористувачем є Фастівський міський відділ освіти. Об’єкт оголошено рішенням тринадцятої сесії Київської області двадцять третього скликання від 5 жовтня 2000 року № 231-13ХХІІІ «Про нововиявлені території та об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення Київської області».
Дендропарк розташований на підвищеному березі р. Унави. Це найбільш північна ділянка Лісостепу поблизу природної межі лісової та лісостепової зон. Рельєф почленований ярами, які впадають до річки Унави. Дендрофлора парку є багатою і різноманітною. На початку ХХ століття тут було висаджено групу лип серцелистих, кленів гостролистих, грабів, кінських каштанів, кленів польових. На схилах та днищах ярів зростають дерева природної флори, серед яких чимало старих екземплярів. Це – тополя біла, тополя чорна, в’яз, верба ламка, верба п’ятитичинкова. З чагарників є ліщина, свидина. Особливої уваги заслуговують екзотичні види дерев та чагарників. Тут зростають тсуга канадська, псевдотсуга тисолиста, верба Матсуди. Окрім того, тут зростає тис ягідний, що занесений до Червоної книги України.
Джерело: Наукова характеристика проектованого Фастівського дендропарку місцевого значення. Укладач: Андрієнко Т. Л.
149. Заповідне урочище місцевого значення «Вепрове»
Заповідне урочище знаходиться на землях Небелицької сільської ради Макарівського району, та займає площу 118 га на території Небелицького лісництва ДП «Макарівське лісове господарство» – кв. 42, 43. Створене рішенням 16 сесії 21 скликання Київської обласної ради від 10.03.1994 р. Землекористувачем є Державне підприємство «Макарівське лісове господарство».
Урочище «Вепрове» за рослинним покривом є дубово-сосновими та сосновими насадженнями з трансформованим рослинним покривом на більшій його частині. Цінність полягає у самовідновленні корінних порід. Густий підлісок із бузини червоної та чорної, а також густих заростей малини створює сприятливі умови для схованок диких свиней. У розрідженому другому ярусі зростає дуб, клен татарський, поодиноко трапляється груша лісова. Відімічені ділянки, де збереглись окремі старі ділянки дерева липи серцелистої, граба, а також куртини ялини звичайної. Загущеності цих ценозів сприяють також ділянки зі значною участю хмелю.
Трав’янисті види на таких ділянках не утворюють густого покриву у зв’язку із затіненням. Це в основному папороті: щитник чоловічий і безщитик жіночий. Серед лісових видів тут зростають хвощ лісовий, вероніка лікарська, чистець лісовий, грушанка середня, наперстянка великоцвітна, вороняче око звичайне. На узліссі – дзвоники персиколисті та ряд інших видів. Значні площі займають ділянки, де в трав’яному покриві переважають розривтрава дрібноквіткова та кропива дводомна, що свідчить про значний антропогенний вплив на екосистему.
Джерело: Наукова характеристика проектованого заповідного урочища «Вепрове» у Макарівському районі Київської області. Укладач к.б.н. Прядко О.
150. Заповідне урочище «Верем’я»
Об’єкт розташовується в Обухівському районі займає площу 6,7 га. Знаходиться в межах Копачівської сільської ради. Об’єкт створено рішенням 16 сесії ХХІ скликання Київської обласної Ради народних депутатів від 10.03.1994 р.
В урочищі виявлені великі популяції рідкісних для Київщини степових видів – адонісу весняного та анемони лісової. Також на ділянці добре виявлене флористичне ядро лучно-степових видів. Тут зростають шавлія дібровна, ліщина розлога, наявні великі популяції цінних лікарських рослин – цміну піскового та заячої конюшини.
Дном балки протікає струмок від великого джерела, яке знаходиться в бетонному кільці, обсаджене вербами ламкими. У вологому зниженні біля джерела зростають типові болотні трави – лепешняк плавучий, очерет лісовий, паслін солодко-гіркий, ранник тіньовий.
У фауністичному відношенні урочище має цінність як місце розмноження земноводних у весняний період та водопою птахів у літню спеку.
Джерело: Наукова характеристика проектованого заповідного урочища «Верем’я» в Обухівському районі Київської області. Укладач: Клєстов М. Л.
151. Заповідне урочище місцевого значення «Галаганове»
Урочище розташовується розташовується в межах Безуглівської та Шевченківської сільських рад Згурівського району та займає площу 170 га. Землекористувачем є ДП «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство». Оголошено рішенням Київського облвиконкому № 118 від 28.02.1972 р.
Джерело: Положення про Заповідне урочище місцевого значення «Галаганове».
152. Заповідне урочище місцевого значення «Корчуватник»
Розташовується в межах Приміського лісництва ДП «Київське лісове господарство» – кв. 48 (всі виділи), на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району. Площа заповідного урочища складає 41 га. Об’єкт оголошено рішенням 16 сесії ХХІ скликання Київської обласної ради від 10.03.1994 р.
Урочище представлене залісненою яружно-балковою системою, розташованою серед сільгоспугідь. Територія біля с. Горбовичі є перехідною смугою між Лісовою та Лісостеповою зонами. Балка, в якій знаходиться урочище, глибока, розгалуджена із бічними відрогами та обводненим днищем. У напрямку до с. Горбовичі днище балки розширюється, стає плескатим. В цьомі місці воно зайняте заболоченим вільшанником із переважанням в трав’яному покриві видів високотрав’я: очерету, рогозів широколистого та вузьколистого, а також різних видів осок. На інших ділянках днище вужчає, вільшаник в ньому представлений лише вузькою смугою. У трав’яному покриві переважають види вологих лісів: яглиця звичайна, жовтяниця черговолиста, щитник шартрський. Основний лісовий масив розміщується схилами балки. Ліс середньовіковий, з окремими старшими деревами. В деревостані переважає граб, значну домішку складає липа, групами трапляється осика. Як домішка в деревостані помічені в’яз, береза, клен гостролистий. Поодиноко трапляються ясени. В густому травостої переважають неморальні види. З малопоширених на Київщині видів, тут знаходиться медунка м’яка. На узліссі зростають численні світлолюбиві види: волошка фригійська, в’язіль барвистий, дрік красильний, орляк, куничник наземний. Чимало тут і лікарських рослин: звіробій звичайний, деревій звичайний, цикорій, парило звичайне. У фауністичному відно-шенні найбільшу цінність має поселення борсуків. Поселення складається з двох складних та семи простих нір. Крім борсуків, в межах урочища виявлені ознаки перебування кабана, козулі європейської, крота звичайного, зайця сірого. З орнітофауни домінуючими видами є синиця велика, повзик, синиця блактина. Відмічені крук і канюк звичайний.
Джерело: Наукова характеристика проектованого заповідного урочища Корчуватник у Києво-Святошинському районі Київської області. Укладачі: Андрієнко Т. Л., Клєстов М. Л.
153. Заповідне урочище місцевого значення «Первомайське»
Урочище знаходиться в межах Першотравневого лісництва ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» –, кв. 3 вид. 1, кв 49 вид. 10, кв. 96 вид. 2, кв. 112 вид. 2, кв. 117 вид. 1, кв. 123 вид 5, кв. 135 вид. 1, 5 на території Новопетрівської та Старопетрівської сільських рад Вишгороського району. Об’єкт займає площу 82,1 га. Об’єкт оголошено рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів від 18.12.1984 р. № 441, змінено межі рішенням Київської обласної ради від 20.11.2003 р. № 134-10-ХХІV «Про зміну меж територій природно-заповідного фонду місцевого значення Київської області».
Урочище є високопродуктивними сосновими насадженнями.
Джерело: Положення про Заповідне урочище місцевого значення «Первомайське».
154. Заповідне урочище місцевого значення «Малишки»
Урочище знаходиться в межах Томиліського лісництва ДП «Білоцерківське лісове господарство»,– кв. 102—106 (всі виділи) на території Биково-Греблянської сільської ради Білоцерківського району. Площа урочища складає 142 га. Об’єкт оголошено рішенням 16 сесії ХХІ скликання Київської обласної ради від 10 березня 1994 року.
Урочище є неглибоким розгалудженим яром, схили якого вкриті дубовими і ясеневими культурами.
Джерело: Положення про Заповідне урочище місцевого значення «Малишки».
155. Заповідне урочище місцевого значення «Ревуха»
Урочище розташоване в Ставищанському лісництві ДП «Білоцерківське лісове господарство» – кв. 38 вид. 13, кв. 39 вид. 13, кв. 41 вид. 7, кв. 42 вид. 1, 2 на території Розкішнянської сільської ради Ставищанського району. Об’єкт займає площу 56 га. Оголошений рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів від 18.12.1984 р. № 441.
Заповідне урочище є дубовими високопродуктивними насадженнями віком 120 років, насіннєвого походження.
Джерело: Положення про Заповідне урочище місцевого значення «Ревуха».
156. Заповідне урочище місцевого значення «Старопетрівські соснові насадження»
Урочище знаходиться в межах ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» – Старопетрівське лісництво, кв. 53 вид. 6, кв. 54 вид. 1, 4, кв. 55 вид. 2, кв. 60 вид. 1, кв. 79 вид. 1, кв. 88 вид. 1, кв. 117 вид. 12, кв. 141 вид. 1—6, кв. 150 вид. 1 на території Лютіжської сільської ради Вишгородського району. Об’єкт займає площу 102,9 га. Оголошено рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів від 18.12.1984 р. № 441, змінено межі рішенням Київської обласної ради від 20.11.2003 р. № 134-10-ХХІV «Про зміну меж територій природно-заповідного фонду місцевого значення Київської області».
Високопродуктивні соснові насадження.
Джерело: Положення про Заповідне урочище місцевого значення «Старопетрівські соснові насадження».
157. Заповідне урочище місцевого значення «Болото «Солонці»
Урочище площею 50 га знаходиться в адміністративних межах Жовтневої сільської ради Переяслав-Хмельницького району. Об’єкт створено рішенням Київського облвиконкому від 18.12.1984 р. № 441 «Про класифікацію і мережу територій та об’єктів природно-заповідного фонду області». Землекористувачем є Жовтнева сільська рада.
Урочище є типовим болотом в лісостеповій зоні із заростями осоки, очерету, рогози. В середньовікових дубових насадженнях зростає конвалія травнева – цінна лікарська рослина.
Джерело: Положення про Заповідне урочище місцевого значення «Болото «Солонці».
158. Заповідне урочище місцевого значення «Студенеківські дубові насадження»
Урочище розташовується на території Студениківського лісництва Переяслав-Хмельницького держлісгоспу,— кв. 13 вид. 6, 8, 9, 12, кв. 14 вид. 11, 12, 16, кв. 15 вид. 6, 13, кв. 19 вид. 2, 3, 9, кв. 21 вид. 2, 4, 6, 14. Площа урочища складає 96 га. Об’єкт оголошено рішенням Київського облвиконкому від 1968 р. № 118.
Об’єкт представляє собою дубові різновікові насадження насіннєвого походження з домішкою сосни, берези, осики, тополі, клена, що є типовими насадженнями для даних лісорослинних умов, повнота 0,8, висота 25 м, діаметр 32 см.
Джерело: Положення про Заповідне урочище місцевого значення «Студенеківські дубові насадження».
159. Заповідне урочище місцевого значення «Таліжинецький ліс»
Урочище розташовується в межах Кашперівського лісництва ДП «Білоцерківське лісове господарство» – кв. 21—23 (всі виділи) на території Таліжинецької сільської ради Тетіївського району. Площа урочища складає 177 га. Об’єкт оголошено рішенням 16 сесії ХХІ скликання Київської обласної ради від 10.03.1994 р.
Урочище є системою боліт, вкритою дубово-грабовим лісом з багатою флорою і фауною.
Джерело: Положення про Заповідне урочище місцевого значення «Таліжинецький ліс».
160. Заповідне урочище місцевого значення «Турчино»
Об’єкт знаходиться в межах Медведицького лісництва ДП «Богуславське лісове господарство» – кв. 5, 6, 7, 8, 9, 10 (всі виділи), на території Бранепільської сільської ради Богуславського району та займає площу 327 га. Об’єкт створений рішенням виконокому Київського області ради народних депутатів № 574 від 19.08.1968 р.
Насадження урочища цінні своїми віковими деревами (110—410 років) таких порід: дуб, модрина, ялина.
Джерело: Положення про Заповідне урочище місцевого значення «Турчино».
161. Заповідне урочище місцевого значення «Пужа»
Урочище розташовується в межах Плахтянського лісництва ДП «Київське лісове господарство», – кв. 1 вид. 1.1, 7, 8, 9, 9.1, 14 на території Плахтянської сільської ради Бородянського району. Площа урочища становить 10 га. Об’єкт оголошено рішенням чотирнадцятої сесії Київської обласної ради ХХІІІ скликання від 23.11.2000 р. № 249-14-ХХІІІ.
Територія є долиною невеликого струмка водозбору річки Здвиж. Характерною особливістю ділянки є наявність джерел, які давно привертають увагу своєю питною водою. В урочищі різноманітний рослинний покрив. Вздовж водотоку та по неширокому, місцями заболоченому, днищу утворились гідрофільні угруповання, переважно з трав’янистою рослинністю. У верхів’ях струмка на підвищеннях рельєфу розміщуються різноманітні угруповання соснових лісів, які є характерними для цього регіону. Нижче у рельєфі в 200—300 м від верхів’я струмка на більш вирівняній ділянці розміщується дубово-грабовий ліс з розрідженим ярусом дуба і більш густим грабом. Найбільші площі в урочищі займає лісова рослинність, серед якої переважають угруповання соснових лісів. Це середньовікові соснові насадження. Характерною особливістю цих ценозів є наявність дуба у другому ярусі, а ближче до струмка поодиноко зустрічається липа. В ярусі підліску зустрічається ліщина, бруслина бородавчаста, місцями малина, в трав’яному покриві переважають злаково-різнотравні ценози. В цих угрупованнях зберігається флористичне ядро бореальних видів – веснівка дволиста, щитник шартрський, щитник чоловічий. Відмічені види неморальної флори: зленчук жовтий, осока пальчаста, зірочник ланцетовидний.
Джерело: Наукова характеристика проектованого заповідного урочища «Пужа». Укладачі: Прядко О. І., Бондаренко І. М., Криницька Л. Л.
162. Заповідне урочище місцевого значення «Вікові дубові насадження»
Об’єкт знаходиться в межах Зони відчуженя ЧАЕС, ДСВКП «Чорнобильська Пуща», Яковецьке лісове відділення, кв. 128, вид. 10. Займає площу 17,5 га. Об’єкт створено рішенням виконокому Київської області Ради народних депутатів № 118 від 19.08.1968 р.
Урочище є високопродутивними дубовими насадженнями насіннєвого походження, віком близько 130 років.
Джерело: Положення про Заповідне урочище місцевого значення «Вікові дубові насадження».
163. Заповідне урочище місцевого значення «Загір’я»
Урочище площею 119 га знаходиться в межах зони відчуження ЧАЕС ДСВКЛП «Чорнобильліс» на території Денисовицького лісового відділення кв. 34, 35 (входять всі виділи). Об’єкт створено рішенням виконкому Київської обласної ради народних депутатів № 510 від 29 жовтня 1979 року.
Урочище є пониззям, частоково зарослим лозою. Навколо розташовується сосново-березовий ліс з домішкою вільхи, осики, дуба, верби віком 30—40 років.
Джерело: Положення про Заповідне урочище місцевого значення «Загір’я».
164. Заповідне урочище місцевого значення «Крутуха»
Урочище розміщується в межах с. Ствоп’яги Переяслав-Хмельницького району. Об’єкт оголошене рішенням Київської обласної ради 4 скликання від 27 жовтня 2005 р. № 310-26-ІV.
Урочище є унікальним в природному відношенні для даної місцевості мальовничим ландшафтом, де зростають червонокнижні види – ковила волосиста та астрагал шерстистоквітковий.
Джерело: Положення про Заповідне урочище місцевого значення «Крутуха».
165. Ландшафтний заказник місцевого значення «Гайдамацьке болото»
Об’єкт займає площу 751 га та знаходиться в межах Жеревського лісництва кв. 20 (всі виділи); кв. 34 (всі виділи); кв. 35 (всі виділи); Обуховецького лісництва кв. 57 (всі виділи); кв. 58 (всі виділи); кв. 59 (всі виділи); кв. 60 (всі виділи); кв. 51 (всі виділи); кв. 52 (всі виділи); кв. 53 (всі виділи); кв. 54 (всі виділи); кв. 44 (всі виділи); кв. 45 (всі виділи); кв. 46 (всі виділи) ДП «Іванківське лісове господарство» на території Розважівської та Обуховецької сільських рад Іванківського району. Оголошено рішенням Київської обласної ради V скликання від 02.04.2009 р. № 447-24-V.
В рослинності урочища поєднуються два головні типи. В перший ярус мішаних сосново-дубових лісів входить сосна, до неї домішуються дуб черешчатий та подекуди дуб північний. В другому ярусі зростають клен татарський, ясен, горобина, черешня, черемха та ірга. Багатим є чагарниковий ярус: тут поєднуються чорна і червона бузини, ліщина, свидина криваво-червона, крушина ламка та жостір проносний. Поширені сон широколистий, що занесений до Додатку І Бернської конвенції, сон лучний та плаун колючий, що занесені до Червоної книги України. Також зустрічається перстач білий, цінна лікарська рослина, плаун булавовидний, конвалія травнена, які запропоновані до включення в Червоний список Київської області. Рослинність верхових боліт та їх периферії зберігає в майже непорушеному стані унікальну болотяну флору Полісся, яка зникла внаслідок суцільної осушувальної меліорації. Широке поширення тут мають сфагнові верхові болота. Наявні відомості про зростання тут рідкісних для Київщини сфагнових мохів, а також рідкісних рослин, як росичка, бобівник трилистий, образки болотяні, теліптеріс болотяний. У заказнику росте верба чорнична, що занесена до Червоної книги України. На плесах боліт існують популяції трьох видів комахоїдних рослин з роду пухирчатка, що рекомендовані до внесення в Червоний список Київської області. Тут також виявлено цінну популяцію рідкісної червонокнижкної орхідеї – пальчатокорінника Фукса. Це єдине достовірне місцезростання такого виду на Київщині.
В заказнику поширені 10 видів амфібій та 6 видів плазунів. З них ящірка прудка, черепаха болотяна, веретільниця ламка та жаба трав’яна, що охороняються Додатком ІІ Бернської конвенції. Мешкає також рідкісна червнонокнижна змія мідянка звичайна. Птахи представлені великим різноманіттям горобиних, також гніздяться 6 видів дятлів, серед яких жовна чорна, найбільший дятел у Європі. Особливу цінність становлять популяції денних та нічних хижих птахів: сови сіра, вухата, болотяна, а також яструб великий. Усі ці птахи охороняються згідно з Додатком ІІ до Бернської конвенції. З осілих птахів велику цінність становлять гніздуючі тут лелека чорний та орлан-білохвост. На території об’єкту періодично трапляються зальоти рідкісних червонокнижних хижаків: підорлика малого, змієїду та шуліки чорного. Із ссавців тут мешкають лось, олень благородний, козуля європейська, кабан, заєць сірий, бобер європейський, ласка, вовчки сірий та лісовий, бурозубка звичайна, занесені до Червоної книги України норка європейська, борсук, видра, а також дрібні мишовидні гризуни. Об’єкт входить до зони поширення рідкісних видів кажанів, серед яких вечірниця мала та нічниця ставкова, які охороняються Червоною книгою України. Регулярними є заходи рідкісної червонокнижної рисі. З червонокнижних комах тут поширені жук-олень, вусач великий дубовий західний, вусач мускусний, бражник дубовий, ведмедиця Гера та ведмедиця-хазяйка. махаон.
Джерело: Наукове обгрунтування створення ландафтного заказника місцевого значення «Гайдамацьке болото». Укладачі: Костюшин В. А., Василюк О. В., Парнікоза І. Ю., Сіренко І. П.
166. Комплексна пам’ятка природи «Ревина гора»
Пам’ятка розташовується в Обухівському районі та займає площу 1 га. Входить в адміністративні межі Германівської сільської ради. Пам’ятку оголошено рішенням 25 сесії Київської обласної ради V скликання від 23.07.2009 р. № 490-25-V.
На території об’єкту зберігся комплекс рослинних угруповань сухих степових лук. Переважно вони формуються такими видами: конюшина гірська, в’язіль різнобарвний, лядвинець український, скабіоза блідо-жовта, вероніка сиза, дзвоники репчатовидні. Серед інших видів конюшина польова, лаватера тюрінгська, підмаренник справжній та астрагал солодколистий, чагарник рокитник руський, суховершки звичайні, деревій звичайний, суниці лісові, звіробій продірявлений, материнка, чебрець Маршала, пижмо звичайне, полин гіркий.
Місцевість населяє низка птахів ряду горобцеподібних – вівсянки, трав’янки, плиски, жайворонки та інші. Наявність таких видів плазунів, як ящірки прудка та зелена, приваблює і хижих птахів – лунів та канюків. Серед комах мешкають типові степові види, зокрема занесені до Червоної книги України метелики махаон та подалірій, а також бджола-тесляр фіолетова.
Джерело: Наукове обгрунтування створення комплексної пам’ятки природи місцевого значення «Ревина гора». Укладачі: Іноземцева Д. М., Василюк О. В.
167. Ландшафтний заказник місцевого значення «Пролісок»
Заказник розташовується в Обухівському районі та займає площу 391 га. Знаходиться у межах Обухівського лісництва ДП «Київське лісове господарство» – кв. 66, 67, 68, 69 (всі виділи) на території Григорівської сільської ради. Заказник оголошено рішенням 25 сесії Київської обласної ради V скликання від 23.07.2009 р. № 490-25-V.
Територія є лісовими масивами, що збереглись в околицях сіл Григорівка, Матяшівка та Германівка. У ландшафтному відношенні урочище є терасованими схилами по правому березі р. Красна. Рослинність складається переважно з деревних ценозів, в яких представлені граб звичайний, дуб звичайний, ясен звичайний, клен гостролистий, береза повисла. Біля підніжжя схилу на більш вологих місцях ростуть тополя біла, тополя чорна, верба біла, осика та вільха чорна. На деяких ділянках є незначні насадження ялини європейської та сосни кримської. У трав’яному покриві можна побачити проліску дволисту, ряст порожнистий, зірочки жовті. Улітку на галявинах квітують підмаренник справжній, суниці лісові, конюшина польова. В урочищі зростають цінні лікарські рослини: звіробій продірявлений, полин гіркий, суховершки звичайні, шипшина собача та бузина чорна.
У заказнику мешкають жук-олень, вусач мускусний, махаон – види, що занесені до Червоної книги України. Амфібії представлені ропухою звичайною та жабою гостромордою. Серед плазунів трапляється вуж звичайний. Найбільша група тварин заказника – птахи. Тут гніздяться зяблик, два види синиць, кропив’янки, вівчарики, повзик, дрозди, шпак, сорока, сойка, крук та три види дятлів. Із ссавців тут трапляються білка звичайна, їжак білочеревий, заєць сірий, лисиця звичайна, кабан, козуля європейська та ряд видів гризунів та комахоїдних.
Джерело: Наукове обгрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Пролісок».
168. Комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Городище»
Пам’ятка розташовується в Обухівському районі та займає площу 1 га. Знаходиться в адміністративних межах Германівської сільської ради. Об’єкт оголошений рішенням 25 сесії Київської обласної ради V скликання від 23.07.2009 р. № 490-25-V.
Об’єкт є вершиною гори, на якій знаходиться власне городище. Територія зайнята дібровою штучного походження віком близько 30-40 років. Під пологом дубу звичайного сформувався природний травостій, до якого входять такі цінні лікарські рослини, як материнка, звіробій продірявлений, холодок лікарський, ластовень лікарський, парило звичайне, суниці лісові, підмаренник справжній, очиток Руптехта. Зростають також зірочник ланцетовидний, ряст порожнистий, фіалка дивна. Підлісок утворюють клен гостролистий, граб звичайний, шипшина собача, бруслина бородавчаста. Діброву оточують схили, на яких зростають граб звичайний, осока та клен гостролистий.
В урочищі трапляється жук-олень, занесений до Червоної книги України. Амфібії представлені ропухою звичайною та жабою гостромордою. Серед плазунів трапляється вуж звичайний. З птахів тут мешкають зяблик, два види синиць, славки, вівчарики, повзик, дрозди, шпак, сорока, сойка, крук, три види дятлів. Із ссавців тут трапляються білка звичайна та ряд типових видів гризунів.
Джерело: Наукове обгрунтвування створення комплексної пам’ятки природи місцевого значення «Городище». Укладачі: Іноземцева Д. М., Василюк О. В.
169. Ландшафтний заказник місцевого значення «Сторожівці»
Заказник розташовується в межах Луб’янської сільської ради Бородянського району та займає площу 47,9 га. Об’єкт розміщений на території Луб’янського лісництва ДП «Клавдієвське лісове господарство», – кв. 36, вид. 19, 20, 23, 24, 26; кв. 37, вид. 26, 29, 30; кв. 44, вид. 3, 4, 5, 8, 9, 12; кв. 45, вид. 1, 2, 3, 7. Заказник оголошено рішенням Кивської обласної ради 5-го скликання від 23.09.2003 р. № 490-25-V.
Деревостан заказника представлений сосною звичайною, дубом звичайним, березою повислою, грабом звичайним, вільхою, осикою, в’язом. Частина території представлена низинними болотами з осоковою та осоково-сфагнової рослинністю, що частково заростають вільхою та березою. Тут зростають зозулині черевички та булатка довголиста – види, занесені до Червоної книги України. У заказнику також мешкають махаон, жук-олень, джміль яскравий, ксилокопи звичайна та фіолетова, що є червонокнижними видами. З ссавців тут поширені заєць сірий та нориця водяна.
Джерело: Наукове обгрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Сторожівці».
170. Ландшафтний заказник місцевого значення «Бурковиця»
Заказник розташовується в межах Загальцівської сільської ради Бородянського району та займає площу 349 га на терторії ДП «Тетерівське лісове господарство»: кв. 29, вид. всі виділи; кв. 39, всі виділи, Поташнянського лісництва та кв. 32, всі виділи; 33, всі виділи; 47, всі виділи; кв. 48, всі виділи Мирчанського лісництва. Заказник створено рішенням Київської обласної ради 5-го скликання від 23.07.2009р. № 490-25-V.
Рослинність заказника представлена мішаним деревостаном, що складається з сосни звичайної, вільхи чорної, дуба черешчатого, берези бородавчастої, граба звичайного, ясена звичайного. Особливу цінність представляють болотні ділянки вдовж річки Бурковиця, навколо яких зосереджені ділянки дубово-грабового лісу віком 100—150 років. Зустрічається рідкісний для Київської області вид – ялівець звичайний. Трав’яний покрив утворюють анемона жовтецева та дібровна, ряст ущільнений та порожнистий, фіалка собача та запашна, зірочник ланцетолистний, незабудка болотна у листяних та мішаних лісах. У соснових лісах трапляється осока пальчаста, верес звичайний, брусниця звичайна, чорниця звичайна, суниця лісова, зимолюбка зонтична. У болотних комплексах зустрічаються сфагнові мохи, півники болотні, калюжниця болотна, рогіз вузьколистий, осока омська, очерет звичайний, береза повисла.
Також тут зростає любка дволиста – вид, занесений до Червоної книги України, тасон розкритий – вид, занесений до І Додатку Бернської конвенції. Трапляються рідкісні для Київщини плаун булавовидний та конвалія травнева.
На території заказника мешкають ропуха звичайна, вуж звичайний, гадюка звичайна. Поширені ящірка прудка та веретільниця ламка, занесені до ІІ Додатку Бернської конвенції. Серед хижих птахів трапляються канюк звичайний, а також сови сіра та вухата. Серед ссавців зустрічаються косуля європейська, кабан, лисиця звичайна, ласка, заєць сірий, їжак білочеревий та інші.
Джерело: Наукове обгрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Бурковиця». Укладачі: Богомаз М. В., Василюк О. В.
171. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Чагари»
Об’єкт знаходиться в межах ДП «Білоцерківське лісове господарство», Кашперівського лісництва – кв. 13 вид. 2, кв.14 вид. 7 на території Тетіївської міської ради. Площа об’єкту складає 33,9 га. Парк-пам’ятку оголошена рішенням 25 сесії Київської обласної ради V скликання від 23.07.2009 р. № 490-25-V.
Деревна рослинність представлена переважно насадженнями дуба звичайного віком 50—75 років, подекуди віком до 115 років, сосни звичайної та ялини. У трав’яному покриві трапляються лікарські рослини, такі як пшінка звичайна та медунка темна, також трапляються такі ранньовесняні квіти, як зірочки малі та ряст.
Джерело: Положення про Парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення «Чагари».
172. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Дубовий гай»
Розташовується в межах Київської обласної державної організації «Тетіївське державне агролісництво», кв. 23 вид. 12 на території Тетіївської міської ради. Об’єкт оголошено рішенням 25 сесії Київської обласної ради V скликання від 23.07.2009 р. № 490-25-V.
В деревному ярусі більшу частину складають різновікові дуби 25—80 років, граб та сосна з домішками акації білої, що є цінною медоносною та лікарською рослиною. У трав’яному покриві трапляються лікарські рослини – медунка темна та пшінка весняна. Також ростуть такі ранньоквітучі види, як анемона жовтецева та зірочки малі. На території урочища добре представлений характерний для дубово-грабових лісів комплекс лісових птахів.
Джерело: Положення про Парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення «Дубовий гай».
173. Ландшафтний заказник місцевого значення «Урочище «Мазепинці»
Заказник розташовується в межах Київської обласної державної організації «Тетіївське державне агролісництво», кв. 21 вид. 1, 2 на території Тетіївської міської ради. Площа заказника складає 15 га. Об’єкт оголошено рішенням 25 сесї Київської обласної ради V скликання від 23.07.2009 р. № 490-25-V.
Деревний ярус представлений переважно різновіковими насадженнями дуба та граба віком 45—80 років, а також ясена, клена, акації білої, осики. У підліску трапляються рослини-ефемероїди: ряст, анемона жовтецева, зірочки малі, пшінка весняна та медунка темна.
Джерело: Положення про Ландшафтний заказник місцевого значення «Урочище «Мазепинці».
174. Ландшафтний заказник місцевого значення «Урочище «Кремез»
Урочище знаходиться в межах Київської обласної державної організації «Тетіївське державне агролісництво», кв. 18 (всі виділи) на території Тетіївської міської ради. Площа урочища складає 72 га. Заказник оголошено рішенням 25 сесії Київської обласної ради V скликання від 23.07.2009 р. № 490-25-V.
Деревний ярус урочища представлений переважно різновіковими насадженнями дуба та граба, а також ясена та клена. Частина території має добре збережений підлісок, до якого входять молоді клени, граб та бруслина. В підліску трапляються деякі види-ефемероїди: ряст, анемона дібровна, зірочки малі, пшінка весняна, медунка темна.
В заказнику представлений характерний для дубово-грабових лісів комплекс лісових птахів: сойка, сорока, крук, низка видів дятлів, славок та вівчариків, дрозди чорний та співочий, велика, чорна та блактитна синиці, повзик, шпак. Фауна земноводних представлена ропухою звичайною та жабою трав’яною. Серед плазунів поширений є вуж звичайний. На узліссях можна також зустріти ящірку прудку. Наявність серед лісової рослинності дубів сприяє поширенню тут рідкісного жука-оленя, занесеного до Червоної книги України.
Джерело: Наукове обгрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Урочище «Кремез». Укладачі: Іноземцева Д. М., Василюк О. В.
175. Ландшафтний заказник місцевого значення «Яхнівський»
Заказник знаходиться на території Кухарівського лісництва кв. 1, 2, 3, 14, 15, 16, 1, 19, 20 (всі виділи) ДП «Тетерівський лісгосп» в адмінстративних межах Кухарської сільської ради Іванківського району. Площа 426 га. Заказник оголошено рішенням Київської обласної ради V скликання від 23.07.2009 р. № 490-25-V.
Рослинність території представлена мішаним, переважно пристигаючим та стиглим деревостаном, який утворений сосною звичайною, дубом черешчатим, березою бородавчастою. Ключову природну цінність заказника становлять сосново-дубові ліси з домінуванням ялівцю звичайного віком 100—130 років. Трав’яний покрив утворюють осока пальчаста, верес звичайний, зимолюбка зонтична, ортилія однобока, зірочник ланцетолистий, чорниця звичайна, брусниця звичайна, суниця лісова, плаун булавовидний. На півночі ліс виходить на заплаву річки Тетерів, де зустрічаються пів болотні, калюжниця болотна, рогіз вузьколистий, осока низька, очерет звичайний, береза повисла. Зростає тут також сон розкритий, який охороняється І Додатком Бернської конвенції.
З комах у заказнику трапляються махаон, занесений до Червоної книги України. Наявні ропуха звичайна, жаба гостроморда, вуж звичайний, гадюка звичайна, ящірка прудка, а також веретільниця ламка, що охороняється ІІ Додатком Бернської конвенції. З хижих птахів трапляються канюк звичайний, сови сіра та вухата. Серед ссавців трапляються козуля європейсьа, кабан, лисиця звичайна, ласка, заєць сірий, їжак білочеревий та велике різноманіття гризунів.
Територіально об’єкт розміщується вздовж р. Тетерів та відіграє важливу роль у регіональній схемі екологічної мережі, як частина екологічного коридору вдовж всієї цієї ріки.
Джерело: Наукове обгрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Яхнівський». Укладачі: Богомаз М. В., Василюк О. В.
176. Ландшафтний заказник місцевого значення «Березовське»
Заказник розташовується в адміністративних межах Димарської сільської ради Іванківського району та займає площу 240,7 га. Об’єкт знаходиться на території Іванківського спеціалізованого державного агролісогосподарського підприємства «Держагролісгосп» – кв. 8, вид. 39, 47, 4, 34, 41, 42, 43, 45, 46; кв. 9, вид. 1-37; кв. 10, вид. 1—26;. Оголошено рішенням Київської обласної ради V скликання від 23.07.2009 р. №490-25-V.
Лісові насадження заказника представлені різновіковими грабом, березою повислою, сосною звичайною, дубом звичайним. Частину заказника займають водно-болотні угіддя, які мають надзвичайно важливе значення для збереження біорізноманіття птахів. Поєднання різних типів лісу обумовлює фауністичне біорізноманіття. Поряд з представниками лісових біотопів різних типів тут мешкають тварини, характерні для болотних комплексів. Із ссавців в урочищі поширені сірий заєць, лисиця, велика популяція диких кабанів, їжак білочеревий та нориця водяна. Також урочище населяють численні види птахів, характерних для даного біотопу (дрозди, синиці, дятли, горлиці та інші).
Джерело: Наукове обгрунтування створення ландаштного заказника місцевого значення «Березовське». Укладачі: Подобайло А. В., Остапченко Л. І, Парнікоза І. Ю, Борейко В. Є.
177. Ландшафтний заказник місцевого значення «Невідомщина»
Заказник розташовується в межах Василькіського району Великосолтанівської сільської ради та займає площу 16,5 га. Знаходиться у підпорядкуванні Васильківської районної державної адміністрації. Заказник оголошений рішенням Київської обласної ради від 17.06.2010 р. № 739-32-V.
Територія заказника є цінним острівним листяним лісом з добре збереженими екосистемами. Рослинність представлена триярусними угрупованнями неморального лісу. Флора урочища нараховує більш ніж 100 видів судинних рослин. Деревний ярус представлений головним чином грабом з домішками клена гостролистого та дуба. В чарагниковому ярусі наявні ліщина та крушина. В трав’яному ярусі абсолютну більшість становлять типові неморали: копитняк європейський, фіалка дивна, ряст ущільнений, анемона жовтецева, маренка запашна, зірочник ланцетовидний. Особливу цінність становлять популяції таких видів як проліска дволиста та ряст порожнолистий, що рекомендовані до внесення в Список видів рослин, що охороняються на території Київської області. Тваринний світ заказника досить різноманітний. Територія дуже сприятлива для збереження популяцій лісових амфібій. Серед них жаба трав’яна та квакша звичайна, що внесені до Додатку ІІ Бернської конвенції. З плазунів тим самим документом охороняється веретільниця ламка. Значним є біорізноманіття птахів, серед яких багато видів охороняються Бернською конвенцією. Із ссавців в урочищі поширені заєць сірий, миша жовтогорла та нориця підземна та цілий ряд рідкісних лісових видів кажанів. На території проектованого заказника протікає освячене джерело, вода якого вважається цілющою, у зв’язку з чим воно є дуже популярним місцем відпочинку місцевими мешканцями та туристами.
Джерело: Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Невідомщина». Укладачі: Мосякін С. Л., Парнікоза І. Ю., Шевченко Н. М.
178. Ландшафтний заказник місцевого значення «Ковалівський яр»
Заказник розташовується в межах Крушинської сільської ради та північно-західної околиці м. Васильків. Площа урочища складає 15 га. Знаходиться у підпорядкуванні Васильківської районної державної адміністрації. Оголошений рішенням Київської обласної ради від 17.06.2010 р. №739-32-V.
Заказник займає схили яру, що простягається з північного сходу на південний захід. Днищем яру збігає невеличка річка, що є притокою першого порядку р. Стугни. Головну природну цінність урочища становить степовий флористичний комплекс, що зберігся у верхній та середній частині схилів. Основу його складає ряд видів злаків, зокрема головний степовий куртиноутворювач – вівсяниця борозенчаста. Крім того, на західних схилах урочища зберігся типовий типчаково-ковиловий степ. Саме тут знаходиться найбільша у Васильківському районі ценопопуляція ковили волосистої, яку занесено до Червоної книги України. Східні схили урочища вкриті сухими типчаковими, а в нижній своїй частині – типчаково-різнотравними степами. Нижня частина схилів яру є комплексом навколоводної рослинності та вологих лук.
В одному з відгалужень Ковалівського яру, на зволоженій природним джерелом ділянці схилу виявлено ценопопуляцію зникаючого виду орхідей, занесеного до Червоної книги України – пальчастокорінника травневого.
Під час багаторічних спостережень виявлено, що збереженість степових фітоценозів урочища виявилась вирішальною для існування цілого ряду рідкісних та малочисельних видів тварин, зокрема зникаючих видів комах. Серед останніх виявлено 11 видів, занесених до Червоної книги України. Це, зокрема, махаон, пістрянка весела, синявець меліагр, ведмедиця Гера, бражник Прозерпіна та бражник дубовий, стрічкарка блакитна; вусач мускусний, вусач земляний хрестоносець, джміль яскравий та бджола-тесляр фіолетова. Навколоводна рослинність слугує місцем гніздування цілого ряду птахів водно-болотних угідь, зокрема кількох видів очеретянок, лиски, крижня. Під час весняного і осіннього прольотів урочище наповнюють мігруючі види птахів, що тимчасово зупиняються тут для відпочинку. Деякі з них рідкісні і охороняються на території України згідно з Червоною книгою України та положеннями міжнародної Бернської конвенції. В урочищі стабільно гніздує припутень, в стінах урвищ розміщені колонії міської ластівки та бджолоїдки. «Ковалівський яр» є місцем гніздування куріпки сірої та перепілки, що сприяє загальному зростанню чисельності цих цінних мисливських видів. Завдяки великій кількості дрібних птахів, урочище стає місцем живляення низки видів хижих птахів, серед яких яструби малий та великий, канюк, що також знаходяться під охороною. На території урочища постійно зустрічається низка видів земноводних: група зелених жаб, жаба гостроморда, ропуха звичайна. Плазуни представлені типовими для регіону ящіркою прудкою та вужем звичайним. З ссавців, на території Ковалівського яру можна зустріти зайця сірого, лисицю звичайну та велике різноманіття гризунів, притаманних біотопам степових балок Надніпрянщини.
Джерело: Наукове обгрунтування створення ландшафтного заказника «Ковалівський яр». Укладачі: Костюшин В. А., Василюк О. В., Парнікоза І. Ю., Сіренко І. П.
179. Ботанічний заказник місцевого значення «Сухоліський»
Заказник розташовується в межах Рокитнянської селищної ради та займає площу 15,1 га. Знаходиться у підпорядкуванні ДП «Білоцерківське лісове господарство», Сухоліське лісництво. Об’єкт створено рішенням Київської обласної ради народних депутатів від 17.06.2010 р. № 733-32-V.
Це унікальний масив широколистяного лісу, у якому зростає рідкісний вид флори України – рябчик шаховий, занесений до Червоної книги України. У складі трав’яного покриву виявлені осока рання, підмаренник чіпкий, герань лучна, розхідник звичайний, первоцвіт весняний, медунка темна, жовтець золотистий.
Джерело: Наукове обґрунтування створення ботанічного заказника місцевого значення «Сухоліський». Укладачі: д.б.н. Мельник В. І., Накоп’юк І. П., Шевченко Д. Ю.
180. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Городище «Городок»
Об’єкт знаходиться за 1,5 км на південний захід від села Старі Безрадичі Обухівського району Київської області. Загальна площа ділянки 3 га. Землекористувачем є слільська рада с. Старі Безрадичі. Створено рішенням Київської обласної ради народних депутатів від 29.07.2010 р. № 757-33-V.
Територія є високою горою, круті схили якої (50—60%) вкриті лучно-степовою рослинністю. Рослинний покрив представлений переважно формацією типчака валійського. Південний схил займають угруповання ковили волосистої. Верхні частини схилів займають місцями угруповання ковили пірчастої. Обидва види ковили занесені до Червоної книги України, а їх угруповання – до Зеленої книги України. На схилах виявлено також такі рідкісні для Київської області рослини, як гвоздика перетинчаста, залізняк бульбистий, дивина фіолетова
Джерело: Наукове обгрунтування створення ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Городище «Городок». Укладачі: Мельник В. І., Гриценко В. В.
181. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Дуб Прадуб»
Об’єкт розташовується в місті Ірпінь на вулиці Мечнікова та підпорядкуванний Ірпінської міської ради. Пам’ятка оголошено рішенням Київської обласної ради від 17.06.2010 р. № 739-32-V.
Пам’ятка природи є особливо старим дубом віком 600 років. На висоті 1,3 м дуб має стовбур 5,9 м в охопленні. Висота дерева 30 м.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Дуб Прадуб».
182. Заповідне урочище місцевого значення «Урочище «Чагарі»
Знаходиться в межах Сквирського лісництва ДП «Білоцерківське лісове господарство», на території Антонівської сільської ради. Площа урочища складає 47 га. Об’єкт оголошено рішенням Київської обласної ради від 17.06.2010 р. № 739-32-V.
Урочище є залісненою балкою, схили та прилегла частина якої вкриті порослевим грабняком. В трав’яному покриві переважають типові неморальні види, в балці переважють грабово-яглицеві угруповання. Добре виявлене флористичне ядро неморальних видів, таких як зірочник лісовий, копитняк, медунка темна, купина багатоквіткова, жовтець кашубський, осока лісова, чина весняна. У балці також виявлено велику популяцію лілії лісової, яка занесена до Червоної книги України. Із фауністичних знахідок слід відмітити наявність борсукового «містечка».
Джерело: Положення про Заповідне урочище місцевого значення «Урочище «Чагарі».
183. Гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення «Кошівські джерела»
Об’єкт знаходиться у підпорядкуванні Тетіївської районної державної адміністрації, розташовується в межах Кошівської сільської ради та займає площу 178,9 га. Оголошена рішенням Київської обласної ради від 17.06.2010 р. № 739-32-V.
Територія пам’ятки є балкою, де розташовані природні джерела. Рослинність представлена справжніми та болотистими луками. Найчастіше тут трапляються наступні лучні види: волошка лучна, деревій майже звичайний, перстач піщаний, жовтеці їдкий та багатоквітковий, суховершки звичайні, подорожники ланцетовидний та середній, нечуйвітер волохатий, кульбаба лікарська, чебрець Маршала, вероніка дібровна, полин звичайний, суниці зелені, підмаренник справжній, китятки звичайні. У травостої також присутні такі малочисельні види, як первоцвіт весняний, козелець лучний.
Джерело: Обгрунтувнаня необхідності створення комплексної пам’ятки природи місцевого значення «Кошівські джерела». Укладачі: Сіренко І. П., Богомаз М. В.
184. Ландшафтний заказник місцевого значення «Урочище Нечаївщина»
Територія заказника розміщена в адміністративних межах с. Іванків Бориспільського району Київської області, межує з Баришівським районом та відновиться до земель запасу Іванівської сільської ради. Площа ділянки 17,6 га, з яких 6,5 га – орна земля, 5,6 га – лісові насадження, 5,5 га – зволожені луки. Створено рішенням Київської обласної ради народних депутатів від 21.10.2010 р. № 866-35-V.
Лісові насадження, що збереглися з кінця ХІХ століття є мішаними, представленими у більшості липами серцелистою та широколистою, дубом, березою, осикою. У чагарниковому ярусі наявні глід та терен. Орнітофауна представлена такими птахами як синиця велика, синиця блакитна, ремез, соловей, вивільга, сойка.
У 1905 році у урочищі було проведено обстеження науковими представниками Інституту ботаніки НАН України, які зафіксували близько 100 видів рослин, серед яких багато рідкісних. Лікарські рослини представлені такими: дягель лікарський, оман високий, валеріана лікарська, материнка, конвалія, живокіст, чемериця та ін. У низинній частині проектованого заказника поширене лучне різнотрав’я.
Окрім цього, урочище «Нечаївщина» має велике історико-культурне значення. На його території знаходиться курганна група, яка відноситься до скіфського періоду, епохи міді, бронзи. Найбільший з курганів – Сиза могила – зберіг ділянку степової ковили. На території урочища також виявлено археологічні знахідки, які відносяться до доби бронзи ІІ тисячоліття до н.е., поселення ранніх слов’ян Черняхівської культури ІІ-V ст. н.е., Київської Русі ХІІ—ХІІІ ст.
Джерело: Наукове обґрунтування на створення ландшафтного заказника місцевого значення «Урочище Нечаївщина». Укладач: Тур А. І.
185. Ландшафтний заказник місцевого значення «Чернинський»
Ландшафтний заказник «Чернинський» площею 3134,3 га знаходиться в Вишгородському районі, в адміністративних межах Сувидської сільської ради. Об’єкт був створений рішенням 35 сесії Київської обласної ради V скликання від 21.10.2010 р. № 866-35-V.
Територія заказника є лісовим масивом у міжріччі Дніпра та Десни. Флора масиву є досить багатою, що обумовлене різноманітністю екотопів. Основними типами рослинності заказника є болотяна та лісова рослинність. Суто болотяна флора представлена такими видами, як півники болотяні, вербозілля звичайне, плакун верболистий. На вологих затоплюваних ділянках зростають самосил часниковий та сідач конопляний.
Основну частину площі проектованого заказника складають комплекси заплавного лісу. В його деревостанах зустрічається також рідкісна верба розмаринолиста. В трав’яному ярусі таких лісів зустрічаються суниці лісові, дзвоники персиколисті, хвилівник звичайний та конвалія травнева. Лісова рослинність характеризується поєднанням соснових, мішаних та справжніх листяних лісів. Останні, що сформовані дубом, грабом, липою та кленом гостролистим, мають особливу цінність, як і зростаюча в трав’яному ярусі цих лісів неморальна рослинність, в складі якої виявлено рослини, занесені до Червоної книги України: ведмежу цибулю та орхідею – коручку чемерникову.
Відповідно до різних типів рослинних комплексів різноманітним є і тваринний світ вказаної території. Територія заказника є середовищем існування комах, занесених до Червоної книги України, зокрема стрічкарки блакитної, махаона, вусача мускусного. джмеля яскравого та ін. Територію об’єкту населяє 9 видів амфібій. З них квакша звичайна, тритон гребінчастий та кумка червоночерева охороняються міжнародною Червоною книгою, а часничниця звичайна, ропуха зелена та жаба гостроморда – Бернською конвенцією.
Найбільш численною групою тварин на вказаній території є птахи, значна кількість видів яких є рідкісними або зникаючими. Взимку можна зустріти сову болотяну. Багатство дрібних птахів приваблює на полювання великих хижаків: великого та малого яструбів, канюка звичайного та зимняка. Усі перелічені вище птахи охороняються Бернською конвенцією. Територія проектованого заказника має важливе значення для «червонокнижних» птахів – лелеки чорного та журавля сірого.
Джерело: Обгрунтувнаня необхідності створення ландшафтного заказника місцевого значення «Чернинський». Укладачі: Подобайло А. В., Остапченко Л. І., Парнікоза І. Ю., Борейко В. Є.
186. Ландшафтний заказник місцевого значення «Шевченківський ліс»
Територія заказника має площу 53,5 га та знаходиться в адміністративних межах Абрамівської сільської ради Вишгородського району, на території Шевченківського лісництва ДП «Димерське лісове господарство» – кв. 26. Об’єкт був створений рішенням 35 сесії Київської обласної ради V скликання від 21.10.2010 р. № 866-35-V.
Заказник є цінним дубовим лісом з фрагментами заболочених ландшафтів. Рослинність об’єкту представлена мішаними лісами та болотистими ділянками. Флора урочища нараховує більше, ніж 140 видів судинних рослин. Це надзвичайно цінне місцезнаходження плаунових та рідкісної папороті гронянки напівмісяцевої, занесеної до Червоної книги України. Тут зростає популяція плауна колючого – виду, що також занесено до Червоної книги України. Завдяки збереженості цінних деревостанів тваринний світ тут дуже різноманітний. Зустрічається рідкісний у Київській області лось. Територія об’єкту дуже сприятлива для збереження популяцій лісових та болотяних амфібій та плазунів, є зоною мешкання птахів, багато з яких охороняються Бернською конвенцією. Із ссавців поширений ряд рідкісних видів кажанів.
Джерело: Наукове обгрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Шевченківський ліс». Укладачі: Подобайло А. В., Остапченко Л. І., Парнікоза І. Ю., Борейко В. Є.
187. Ландшафтний заказник місцевого значення «Щербанівський»
Ландшафтний заказник площею 67,2 га знаходиться в адміністративних межах Трипільської сільської ради Обухівського району. Землекористувачами більшої частини території заказника є ДП «Ржищівський лісгосп». Об’єкт був створений рішенням 35 сесії Київської обласної ради V скликання від 21.10.2010 р. № 866-35-V.
Урочище є розлогою степовою балкою з природною рослинністю. Його схили поперечно еродовані та вкриті переважно степовою трав’янистою рослинністю. Головною цінністю території є степовий флористичний комплекс, що зберігся у верхній та середній частинах схилів. Основу його складає ряд видів злаків, зокрема головний
степовий куртиноутворювач – вівсяниця борозенчаста (типчак). Крім того, на західних схилах урочища зберігся типчаково-ковиловий степ. Частина схилів вкрита сухими типчаковими комплексами за участі пирію середнього, а в нижній своїй частині типчаково-різнотравними степами. Угруповання ковили занесені до Зеленої книги України, а сама ковила до Червоної книги України. Серед різнотрав’я варто відмітити такі лікарські види як шавлія лугова, деревій дрібнолистий, полин гіркий, астрагал солодколистий, дивина лікарська, частина з них є ще й цінними медоносними рослинами. Надзвичайно естетично привабливого вигляду балка набуває в кінці травня – на початку червня під час квітування основної частини рослин.
Серед видів, занесених до Червоної книги України, тут постійно мешкають такі метелики, як махаон, подалірій, а також є рідкісний джміль яскравий, вусач земляний-хрестоносець та цінні запилювачі степових рослин – бджола тесляр фіолетова та сколія степова. На заліснених ділянках вздовж струмків, де зростають старі верби, зустрічається ще одна занесена до Червоної книги України комаха – вусач мускусний.
Для заказника характерне високе різноманіття наземних молюсків, притаманних степовим біотопам свідчить про гарне збереження степу як такого. На території урочища постійно зустрічається низка видів земноводних: група зелених жаб, жаба гостроморда, ропуха звичайна. Плазуни представлені типовими для регіону ящіркою прудкою та вужем звичайним.
Більшість місцевих видів птахів характерні для лучних ландшафтів. Це трав’янка лучна, вівсянка звичайна, просянка, посмітюха, жайворонок польовий, плиски жовта та біла, одуд, сорока. Відкриті ділянки урочища є угіддями для полювання низки хижих птахів, що охороняються на європейському рівні. Це підсоколик великий, боривітер звичайний, канюк звичайний, та яструб малий. Зустрічається також і лунь лучний, занесений до Червоної книги України.
Із ссавців тут можна зустріти зайця сірого, лисицю звичайну та велике різноманіття дрібних мишовидних гризунів, притаманних біотопам степових балок Наддніпрянщини.
Джерело: Наукове обгрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значенння «Щербанівський». Укладачі: Костюшин В. А., Іноземцева Д. М., Сіренко І. П., Василюк О. В.
188. Гідрологічний заказник місцевого значення «Криничка»
Об’єкт знаходиться в м. Ірпінь Київської області вул. Глінки, Ново-Оскольська. Територія проектованого заказника розділяється дорогою на два кластери загальною площею 14,81 га. Об’єкт розміщений на землях запасу Ірпінської міської ради. Він був створений рішенням 35 сесії Київської обласної ради V скликання від 21.10.2010 р. № 866-35-V.
У центрі однієї із ділянок знаходиться джерело чистої води «Криничка», яке разом із лісовим масивом має велике природоохоронне, рекреаційне, естетичне та релігійне значення. Вода в криниці холодна, не має сторонніх присмаків та запахів, відповідає вимогам норм діючих стандартів за органолептичними, санітарнохімічними та мікробіологічними показниками, не містить пестицидів та важких металів. Води стоку джерела утворюють невелику водойму, яка в посушливу пору року забезпечує водою невелику ділянку лісу, а також є місцем водопою багатьох видів птахів і місцем існування деяких цінних для науки видів водних тварин та рослин. Ліс утворюють такі цінні породи дерев, як граб, вільха, бук, з домішками дуба та сосни. Підріст граба щільний і зімкнений. Ділянка об’єкта і осередком збереження біорізноманіття у межах міста. Серед тварин поширені крук (охороняється Бернською конвенцією, 3 категорія), кумка звичайна (охороняється Бернською конвенцією, 2 категорія). Крім того, територія має дуплисті дерева, що є місцем існування кажанів (вухань бурий, нічниці водяна, ставкова та велика), що охороняються Бернською конвенцією (2 категорія), Боннською конвенцією (2 категорія) та Червоною книгою України.
Джерело: Наукове обгрунтування створення гідрологічного заказника місцевого значення «Криничка». Укладачі: Подобайло А. В., Остапченко Л. І., Борейко В. Є.
189. Орнітологічний заказник місцевого значення «Стайківські обрії»
Заказник «Стайківські обрії» площею 212,0 га розташовується в Кагарлицькому районі, в адміністративних межах Стайківської сільської ради. Об’єкт був створений рішенням 35 сесії Київської обласної ради V скликання від 21.10.2010 р. № 866-35-V.
Острівна територія заказника складається з заплавних островів Канівського водосховища та прилеглої до них акваторії. Острови сформовано алювіальними відкладеннями: переважно замуленими пісками. Ландшафт заплавний, лучно-болотяний. Територія островів значною мірою затоплюється під час весняних паводків та не має господарського використання. Добре розвиненою є прибережна водна рослинність, флористичне ядро якої утворюють рогіз вузьколистий, очерет звичайний, куга озерна, стрілолист стрілолистий, сусак зонтичний, частуха ланцетна.
Акваторію заток островів займає водна рослинність. Основу водних угруповань формують рдесники пронизанолистий, гребінчастий, блискучий та плаваючий, елодея канадська, ряски мала та трироздільна, а також спіродела багатокоренева. Особливої цінності зазначеним водоймам надає присутність тут рідкісних угруповань водних рослин, занесених до Зеленої книги України. Зокрема, тут зберігається одна з крайніх точок поширення в Канівському водосховищі угруповання водяного горіха плаваючого – реліктової рослини, що занесена до Червоної книги України.
Комплекс заплавних островів Канівського водосховища в околицях с. Стайки та прилегла до них акваторія є дуже важливою для збереження багатьох видів тварин територією. Акваторію Дніпра та внутрішні водойми населяють біля 30 видів риб, з яких щипавка звичайна, йорж Балона, синець звичайний, чехоня звичайна, білизна європейська та сом європейський охороняються згідно з положеннями Бернської конвенції. Для території островів відома низка видів комах, занесених до Червоної книги України. Це бабки кордулегастер кільчастий та дозорець-імператор.
Найчисленнішою групою тварин на території проектованого заказника є птахи. Велику кількість видів складають постійно мешкаючі пернаті, з яких особливе місце посідають три види очеретянок. Багатство дрібних птахів приваблює на полювання великих хижаків: великого та малого яструбів, канюка звичайного та зимняка, а також луня очеретяного. Усі перелічені вище птахи охороняються міжнародною Бернською конвенцією. На островах також відмічені випадки полювання дорослих орланів-білохвостів – виду, що занесений до Червоної книги України та охороняється низкою міжнародних угод. Проте, найбільше значення острови мають для птахів, що мігрують. Село Стайки розміщене на березі одного з розширень Канівського водосховища у верхів’ях, де зосереджуються острівні комплекси заплави р. Дніпро. До заповнення Канівського водосховища (1976 р.) тут також існував комплекс островів, який цілковито не затоплювався під час весняних паводків і утворював багаті рибою мілководдя та закриті водойми. Саме з цієї причини, ця територія здавна приваблює маси мігруючих птахів. Тенденція зупинки мігруючих птахів на цій ділянці Канівського водосховища збереглась і досі. Окремі тимчасові скупчення мігруючих птахів подекуди сягають 6—10 тисяч особин.
Джерело: Наукове обгрунтування створення орнітологічного заказника місцевого значення «Стайківський» або «Стайківські обрії». Укладачі: Костюшин В. А., Василюк О. В., Сіренко І. П.
190. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Медвин дуб»
Об’єкт розташований в селі Медвин Богуславського району. Знаходиться у підпорядкуванні Медвинської сільської ради. Площа 0,02 га. Пам’ятка була створений рішенням 35 сесії Київської обласної ради V скликання від 21.10.2010 р. № 866-35-V.
Пам’ятка є дубом віком 600 років. Висота – 25 м, охоплення – 6,10 м.
Джерело: Положення про Ботанічну пам’ятку природи місцевого значення «Медвин дуб».
191. Ландшафтний заказник місцевого значення «Кілов-Рудяків»
Заказник місцевого значення «Кілов-Рудяків» розташований в межах заплави р. Дніпро на північний захід та на південь від с. Кийлів, входить до складу земель Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області. Об’єкт був створений рішенням 35 сесії Київської обласної ради V скликання від 03.02.2011 р. № 043-04-VІ.
Загальна площа території заказника становить 800,15 га. Землекористувачем всієї території є Головурівська сільська рада.
Вся територія заказника складається із заплавних островів Канівського водосховища та прилеглої до них акваторії. Острови сформовано алювіальними відкладами: замуленими пісками та заторфованими грунтами. У заказнику зростають два види орхідних, що занесені до Червоної книги України – коручка болотна та пальчатокорінник м’ясочервоний. Зустрічаються також ділянки заплавного лісу. Їх сформовано головним чином із тополі чорної, верб ламкої та білої, вільхи чорної, поодиноко трапляються граб звичайний та дуб черешчатий.
Акваторію Дніпра та внутрішні водойми населяють близько 30 видів риб, з яких щипавка звичайна, йорж Балона, синець звичайний, чехоня звичайна, білизна європейська та сом європейський охороняються згідно з положеннями Бернської конвенції. У межах заказника трапляється 9 видів амфібій. З них квакша звичайна, тритон гребінчастий та кумка червоночерева охороняються міжнародною Червоною книгою, а часничниця звичайна, ропуха зелена та жаба гостроморда – Бернською конвенцією.
Заказник є одним із найважливіших місць гніздування колоніальних водно-болотних птахів у акваторії середнього Дніпра. Тут розташована найбільша на цій акваторії полівидова колонія чапель. На двох очеретяних куртинах щороку гніздує близько 150 пар чепури великої, близько 50 пар чаплі сірої, близько 30 пар чаплі рудої, а також декілька пар чепури малої. Тут також розташовані чотири полівидові колонії болотяних крячків роду Chlidonias, загальною чисельністю близько 100 пар; колонія крячка річкового чисельністю блтзько 150 пар та колонія мартина звичайного чисельністю близько 100 пар. Відмічено гніздування лебедя-шипуна та кулика-сороки, занесеного до Червоної книги України.
Джерело: Обгрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Кілов-Рудяків». Укладачі: Костюшин В. А., Атамась Н. С., Богомаз М. В., Сіренко І. П., Василюк О. В.
192. Ландшафтний заказник місцевого значення «Бориспільські острови»
Ландшафтний заказник місцевого значення «Бориспільські острови» розташований в межах акваторії та каскаду островів р. Дніпро у Бориспільському районі Київської області на південний захід та на південь від с. Сошників. Об’єкт був створений рішенням 35 сесії Київської обласної ради V скликання від 03.02.2011 р. № 043-04-VІ.
Загальна площа території заказника становить близько 6900,26 га. Територія заказника відноситься до земель водного фонду, якими опікується Дніпровське басейнове управління водних ресурсів та Бориспільська РДА.
Вся територія заказника складається із заплавних островів Канівського водосховища та прилеглої до них акваторії. На заплавних луках зростають два види орхідних, що занесені до Червоної книги України – коручка болотна та пальчатокорінник м’ясо-червоний, а також півники сибірські.
Комплекс островів та куртин очерету в межах заказника, є одним із найважливіших місць гніздування колоніальних водно-болотних птахів у акваторії середнього Дніпра. Тут розміщені колонії болотяних крячків Сhlidonias hybrida та C. niger. Відмічено гніздування двох видів чапель – бугая та бугайчика, лебедя-шипуна, гуски сірої, качок родів Anas та Aythya, курочки водяної, луня очеретяного, ремеза та синиці вусатої. Всі ці види охороняються згідно з Положеннями 2 і 3 Бернської конвенції. На піщаних дюнах також гніздує кулик-сорока, занесений до Червоної книги України.
Під час сезонних міграції велика кількість перелітних водоплавних птахів зупиняється в акваторії заказника для перепочинку (зокрема мартинові, коловодники та кулики роду Calidris).
На території об’єкта відмічений горностай, занесений до Червоної книги України, та видра і норка європейська, що крім Червоної книги України, занесені до Червоної книги Міжнародного Союзу Охорони Природи та Бернської конвенції. Поширені на теренах острівного архипелагу куниця кам’яна та тхір лісовий, які охороняються Бернською конвенцією.
Джерело: Обгрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Бориспільські острови». Укладачі: Костюшин В. А., Атамась Н. С., Богомаз М. В., Сіренко І. П., Василюк О. В.)
193. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Дуб-Володар»
Об’єкт знаходиться на території Лобачівської сільської ради Володарського району Київської області на околиці с. Нове Життя. є дубом віком 600 років, що на висоті 1,3 м має охоплення 5,75 м, висота дерева 30 м. Землекористувачем є ДП «Білоцерківський лісгосп». Площа 0,02 га. Об’єкт був створений рішенням 35 сесії Київської обласної ради V скликання від 03.02.2011 р. № 043-04-VІ.
Джерело: Наукове обгрунтування створення ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Дуб-Володар». Укладачі: Парнікоза І. Ю., Борейко В. Є.
- ↑ – порядок територій та об’єктів ПЗФ у списку сформовано відповідно до порядку, наданого укладачам книги Державним управління охорони навколишнього природного середовища у Київській області.