принукувати

принукувати

Прину́кувати, кую, єш, гл. Принуждать, понуждать. Тут треба все принукувати палицею, нагаєм, та й тим нічого не вдієш. Левиц. I. 476.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924