Прийдешнім (1921)
Минуть віки. На наші болі
Нащадок гляне крізь туман -
І зітре з книг життя поволі
Згадки про важкість наших ран.
Минуть віки. Бадьорі очі
Нових, усталених борців
Вже не боятимуться ночі
Й гнилої спадщини віків.
Минуть віки. Зміцніє воля
І розкує пролетаря,
З-над ясних меж нового поля
Засяє ясная зоря.
Минуть віки. В погожу днину
Провадить будуть мирно час, -
Але в тривожную годину
Згадають з гордістю про нас
Минуть віки. В зотлілих трунах
Лежати будемо в пітьмі,
Але в борцях, в нових Комунах
Воскреснем ми.