Правда (журнал)/V/I/Дещо о способі житя муравлів
| Правда. Рочник V. Частина I Дещо о способі житя муравлів |
|
|
Яким то дряхлим и слабим сотворінєм не видається нам муравель! Однакож, слідячи близше за способом єго житя, побачимо, що саме сі непоказні животинки живуть в численних товариствах, уладжених не согірше, як яка из потужних держав нашого часу. Єсть у них правлячі проводирі, посли-слідителі, инжинєри, робітники, и готове військо, котре кождого вдираючогося ворога хоробро відперає; словом одним: єсть у них все, що в добре удержаній державі має бути. Муравлі суть також добрими окономами. Справді не збирають они собі запасноі живности на зиму — як хибно тверджено у старовину, ставляючи муравля за взоровзір журливости и запопадливости хозяйськоі — ні! муравлі призбирують собі, чуючи непогоду довше тріваючу, лише на кілька днів припасу, а в наших краях проводять зиму в стані заковязлім, загребавшись трохи глибше в землю, — однакож держать собі постоянно дійні корови. Корови? спитає де-хто, не довіряючи. Так єсть! Річ має ся так: На листю тополь, рож, на капусті и многих инших ростинах живуть малісенькі комашки (звані мшицями), та обсідають іх так густо, що ростини ті видаються мов попелом обсипані. (Тому-то зовуть мшиці теж и попелицями). На-заді мають сі комашнки дві трубочки, з котрих тече солодкий, ліпкий сок. Муравлі любять той сок дуже. Тому то и видко часто, як по листю бігають квапно, злизуючи сок з трубочок мішиць текучий. Однакож не вдоволяються они тим. Дуже часто хватають сильними челюстями повільні мшиці, таскають до-дому и ховають іх у себе, та хіснують з них подібно, як газдині з коров.
Загалом ділиться обчество муравлів на самочки, самчики и безполі робітники (муравлі ніякого рода або так звані муравліі). Найбільші суть самочки. Они то подібно, як трохи менші від них самчики, дістають під-час сполованя (Paarungszeit) ніжні крильця, котрими на кілька хвиль можуть в воздухи вознестися. Однакож вскорі тратять крила и спадають на землю. Самочки зносять від так малісенкі яєчка в закапелках муравища, а дальше пропитанє виклюваючоіся черви зоставляють робітникам. Робітників єсть найбільше, и они поносять найтяжші труди коло утримуваня держави. Самочки и самчики вільні від робот и представляють, так сказати, клясу правлячу. Робітники розділяють роботу між себе. Одні сторожать, другі будують нові ходи и комірки або направляють старі, инші зносять потрібний до того материял, инші знову виходять на розвідок за поживою и пр. Дивлячись на той глітний рух, який панує в муравищи, думав би хто з-разу, що не спроміжно тим звіряткам працювати доладно, що они десь собі в своіх роботах мусять перепинити, — а и саме муравище з-верхи виглядає найчастійше безладною копицею, накиненою піском, листем, чатинєм и пр, — однакож, роздивившися точнійше, узриш на-відворот: кожде має свій певний, вимірений объєм діланя, одно другому уступає бережно з дороги не заваджаючи, а коли иноді в квапливій поспішности стане одно против другого, так гладячись усиками, и спізнавши одно другого, смирно уступають собі — тай дальше до праці!
Примітна пильність и витревалість муравлів - робітників. Иноді кількадесять раз сховзуються з тягаром и скочуються долі, но те ім не мішає; вони не встрявають, доки аж не спрячуть предмет на місце призначене. Для молодого поколіня суть також дуже журливими. Черви виклюнувшіся з яєць годують дуже старанно. Коли черви осягнуть приналежну великість, то обсновують ся звичайно тоненькою пряжею и переміняютяся в кукли або так звані подушки. Подушки тиі именують де куди хибно теж и „муравлиними яйцями“. Они суть звичайно білявоі або жовтавоі барви — з-далеку похожі на пучняві зерна жита або пшениці. Кукли не ідять нічого, не потребують отже, щоб іх годувати; однакож и тепер не відступають іх годовники. Они виносять подушки на сонце, обертаючи іх то на один бік, то на другий, щоби добре з всіх сторон огрілися. Зближиться-ж до гнізда який неприятель, як не заворушиться все в муравищи! З якою ревностю не кидаються усі робітники уносити повірені ім подушки! В короткім часі численні подушки зникли, попрятані у середину будинку, а натомість виступає цілий рій войнів, щоби укарати дерзького смілчака.
Муравлі живляться переважно солодкими соками з ростин або звірят. Овочей не тикають, хиба коли з них відшкіриться лупина и витікає сок, на котрий то всі муравлі дуже ласі. До муравища ведуть окремі дороги або шляхи, котрі нарочно промощують собі муравлі. Тими дорогами зносять они собі потрібні річи. На вислід роздобутку висилають робітники кількох з-поміж себе. Відкриють тиі слідителі більшу килькость поживліня, то сейчас вертають до свого муравища и заберають з собою більше товаришів, при чім дуже добре уміють справлятися, хоть часом вибераються в місця досить оддалені. З того видно, що межи муравлями має бути певний рід, сказати б: мови, — а так можуть они порозуміватися взаімно.Дивлячись на згодливе устроєнє держав муравлиних, думав-би хто, що межи ними панує лише любов и згода; однакож и межи ними ведеться иноді борба и то завзятуща борба о бит. Коли в якій стороні за дуже розмножаться муравлі и досить близько заложать муравища одні біля других, стає ім за тісно, а то тим більше, коли одними дорогами змушені за жиром виходити — и тоді то розчинають они справдешні битви. Примітно, що при тим муравлі не уживають ніколи хитрого підступу, не випадають з засідки зачаівшись, як многі инші комахи, но боряться чесно в отвертім поли, виступаючи густими рядами. Борючись кусаються челюстями (щипальцями), стають на-вшпиньки и стараються забризькати противника квасною ідею, що находиться в піхурци на кінци іх кадовба. Роди узброєні жалом проколюють ним ворогів. Справді зъумляти приходиться, з якою заілостю, з яким завзятком они гризуться. Не-раз зчіпляться борці так сильно, що не попускаються, навіть коли один з них на смерть загризений, и не-раз мож побачити, що до ніг муравлів побідно з борби вийшовших суть учіплені голови відорвані або й цілі трупи противників.
Часто нападають на одного кілька з иншого муравища на раз и забирають ёго в полон. Коли смеркнеться, уступають обі сторони и хороняться для перепочинку у своі муравища. З розсвітом же опять висипають и поновляють битву з тим більшим завзятєм. Тиі борби трівають не-раз кілька тижнів. Замітити однакож годиться, що під час, як ведуть борбу, в муравищи не перестає робота, — и так коли одні повнять свою довжність на поли битви, другі идуть за поживою глядіти, заходяться около добра молодого поколіня, и пр.
Инших комах поборюють муравлі и загризають навіть значно більших від себе на смерть. Так напастує найменший из наших родів Муравель жовтий (Formica flava) поодиноких маєвих хрущів досить часто и принуджає, численно іх окруживши, найчастійше до піддачі. Згадати тут годиться, що сила у тих малих и, як бачиться на перший погляд, слабих животин, розмірно дуже значна. При будованю своіх муравищ таскають муравлі не-раз кусники дерева, прутики и т. и. річи, котрі далеко більші и тяжші від них самих. В-прочім много надоложують муравлі своєю невтомимостю и проворностю, а також и своїм значним числом.
Хотя муравлі так завзято гонять многих комах, то преці дозволяють декотрим пробувати у своіх муравищах, а навіть дуже старанно ходять коло них. О мшицях и іх призначеню для муравлів була вже в-горі бесіда. Окрім тих Полукрильців (Hemiptera) находяться часто межи муравлями єще и декотрі хрущі, именно многі з Щипавковатих (Короткокрильців, Brachelytra), Скритки (Pselaphina), Огниця-Червениця (Pyrochroa coccinea) и инші.
Жубелиці зносять яйця дуже часто у муравища. Одного разу запримітив я, як самочка Жубелиці-золотастоі (Cetonia aurata, Goldkäfer) злинула у муравище Муравлів червоношніх (Formica rufa) и муравлі впустили іі без всякоі перепони. В якій именно ціли плекають муравлі тих хрущів, доселі не звісно.
Муравища закладають муравлі в земли, під камінєм в порохнавих деревах и т. и. предметах. Будівлю стосують після якости материялу. Так н. пр. коли земля тверда, то будують тоненькі стінки для комірок: коли же пухка и розсипна, то дають стінки о много грубші. — Не-раз внаджуються в людські хати, а відкривши солодощі або свіже мясо, приводять вскорі численних товаришів, и стаються через те неприємними гостями. Хотяй муравлі иноді своєю внадливостю и нам не-раз даються в-знаки, то однакож тоє не може ити и в порівнанє з тим, що діється в декотрих сторонах теплівщини. Там живуть муравмі громадами далеко численнійшими, як у нас, и суть з причини своєі пажирливости правдивою гонобою тамошних жителів. Так звана Одвідниця Головата (Atta cephalotes — Grossköpfige Visitenameise), живуча в лісах Бразиліі, відбуває в певній порі справдешні походи, не щадячи нічого на своій пути, обнажаючи навіть дерева з листя. Втиснувшися безчисленними тьмами в людські мешканя, принуджає она людей до втеків, виідаючи при тім все зъідоме до цяти. Також Мурашка Жимоідка (Myrmica omnivora, Gefrässige Ameise), властиво жителька Египта, тепер однакож розпросторена и в Америці а новійшими часами и в Англіі (в околиці Лондина), не много уступає під взглядом шкідности попередній.
По-части однакож винагороджають муравлі теплівщини зроблену шкоду. И так після оповідань В. А. Гумбольдта живуть жителі сторон над рікою Ріо-Негро через більшую часть року муравлями, котрих подусивши замішують мов тісто, и відтак проховують у воску до дальшого вжитку.
У нас суть муравлі переважно пожиточні, понеже вигубляють всяку шкідну хробачню, а також причиняються в певній мірі до удержаня чистоти в воздусі, спрятаючи падаль менших животних. Також служать кукли (подушки) на поживлінє для многих птиць співучих, и збирають іх в тій ціли; а и самих муравлів потребують до вироблюваня окремішного шпиритусу и до цілющих купелів.
Так видимо, що муравлі відгривають непослідню ролю в світі комашім, що и они причиняються на свій пай до удержаня загального ладу в великім господарстві природи, и що для своіх приміт, для свого способу житя, заслугують справді на саму більшу з нашоі сторони увагу.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі. Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1929 року і автор помер щонайменше 100 років тому. |