поїзд

По́їзд, ду, м. Свадебный поѣздъ, свадебная процессія. ХС. VII. 428, 429. Грин. III. 438. Хотя бы даже женихъ и шелъ со своей свитой, все же эта процессія называется по́їзд. МУЕ. I. 125. (Полт. г.). Молодий збірає поїзд і їде до молодої. Грин. III. 430. Ум. По́їздонько.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924