поширяти

II. Поширя́ти, ря́ю, єш, сов. в. поши́ри́ти, рю́, риш, гл. Дѣлать, сдѣлать шире, расширить. Черк. у.

Поширя́ти, ря́ю, єш, гл. 1) Порѣять (о птицѣ). 2) Потыкать, попырять. Треба було переїздить місток, а темно дуже. Поширяв ломакою по мосту, — дірок нема, тоді й переїхали. Павлогр. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924