пошанівок

пошанівок

Пошані́вок, вку, м. 1) = Пошанівка. Як у пошанівку, то рукавиць цих з вас стане на три роки. НВолын. у. Та цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок, то й на десять стане. Брацл. у. 2) Уваженіе. Жиш одна душа у неї мала й ласку і пошанівок. Федьк.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924