почіпка

почіпка

По́чіпка, ки, ж. Веревочка, привязанная къ люлькѣ, — ставя въ этотъ шнурокъ ногу, качаютъ люльку. Чуб. VII. 386. У неї нога не сходить із почіпки. Г. Барв. 436. Сі́сти на по́чіпки, сиді́ти на по́чіпках. Сѣсть на корточки, сидѣть на корточкахъ. Каменец. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924