потовпитися

Пото́впитися, плюся, пишся, гл. Умѣститься, помѣститься. На всіх улицях люде так і снують, аж не потовпляться. МВ. I. 38. Инша добродійка і в дворі не потовпиться. МВ. (О. 1862. III. 40).

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924