Посланець
З першою травою
Дні холодні тануть
Ластівко ти моя
Прилетіла рано
Сонце світить довше
В тобі, моя весно
Привітай з дороги
Щебетом чудесним
Не лети зі словом!
Дам тобі я проса
Може пісню нову
З чужини принесла?
Марно виглядаєш
Чорними очима
Тут її немає
Смуток за плечима.
Пішла за солдата
Залишила хату
Там сумує тато
Плаче сива мати.
Стежечка ліворуч
Тисне мені ноги
Біля того бору
Зійшла із дороги.
Чи летиш від неї?
Розкажи ще трохи
Чи їх доля гріє,
А чи не голодні?
Чи мене згадала
Добрим теплим словом
А чи доня гарна,
Чи їх син здоровий?
|
