порон
порон
|
|
Поро́н, на́, м. Паромъ. Драг. 244. Гн. I. 153. Коби човен, порон та весельце, пробува́в бим в тебе вечер, серце. Гол. II. 399.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
|
Поро́н, на́, м. Паромъ. Драг. 244. Гн. I. 153. Коби човен, порон та весельце, пробува́в бим в тебе вечер, серце. Гол. II. 399.