попування
попування
|
Попува́ння, ня, с. Священствованіе, бытіе попомъ. Сів на попування в Солодьках. Св. Л. 290.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
Попува́ння, ня, с. Священствованіе, бытіе попомъ. Сів на попування в Солодьках. Св. Л. 290.