поправа

поправа

Попра́ва, ви, ж. 1) Починка, исправленіе. 2) Исправленіе (нравственное). Горе нам, як не діждеться од нас ніякої поправи Той, що ненавидить усякий гріх. Гречулевич, Проповѣди (1857), 78. Ум. По́правка.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924