попонеділкувати

Попонеді́лкувати, кую, єш, гл. Попоститься. Іди, небого, не журися, попонеділкуй, помолися. Котл. Ен. I. 14.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924