поперек

Попере́к, ку́, м. Поясница; талія. Обняла за поперек. Котл. Ен. VI. 37. Ум. Поперечо́к.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924