полковниця
полковниця
|
Полко́вниця, ці, ж. Полковница. Шевч. 296. Молодая полковниця полковника просить. Грин. III. 417.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
Полко́вниця, ці, ж. Полковница. Шевч. 296. Молодая полковниця полковника просить. Грин. III. 417.