покіль

По́кіль, нар. = Поки. Ой спи, дитя, до обіда, покіль мати з міста прийде. Мет. 1.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924