покритка

покритка

Покри́тка, ки, ж. Дѣвушка, лишившаяся невинности, родившая ребенка. См. Покривати 3. КС. 1889. XI. Од тебе сина мала, покриткою стала… покриткою… який сором! Шевч. 86. То покритка попід тинню з байстрям шкандибає. Шевч.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924