покривдити

покривдити

Покри́вдити, джу, диш, гл. Обидѣть. Гріх їм буде, що сироту покривдили.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924