покорм

покорм

По́корм, му, м. Молоко матери (женщины, самки). Рудч. Ск. I. 135. Мати занедужала, і в неї не стало покорму. Стор. МПр. 29.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924