Поезії (Свідзінський, 1940)/Наклав на лук очеретину

Поезії
В. Свідзінський
«Наклав на лук очеретину…»
Львів: Радянський письменник, 1940

Наклав на лук очеретину,
Засмолену в кінці —
Переспівала гай високий,
Упала на луці.

А там ходив товар безглуздий,
Лінива вагота,
Та й потрощили цівку-стрілку
Повільні копита́.

Шкода́ мені! А я так пильно
Оглянув очерет!
А я до сонячного блиску
Метав співучий лет!

Ти — зрадниця, ти, смоло чорна!
Кладу на тебе гнів:
Навіщо я дитину літа
У тьму твою вмочив?

 1929