Поезії (Іван Кулик)/Через Збруч
| ◀ Не можу більше вже слухать | Поезії Мої коломийки. Цикл другий. Червона Галичина Через Збруч |
Коломийка ▶ |
|
I. Через Збруч
Не спинилися перед мостом,
Перелетіли відважно
І тільки тоді зауважили,
Як були вже за Збручем.
І стиснулось млосно,
І забило у ньому ключем,
І зразу,
Без команди, без слів, без наказу,
Вмить,
Гей зачаровані, — стали.
І не знали,
І зрозуміть не могли, що робить,
І здавалось, стоятимуть мовчки вовіки.
Але ось —
Ніби видерлось з нетрів, прорвалось щось —
І розсипали перли дзвінкі коломийки.