Поезії (Іван Кулик)/Зборів

Поезії
Іван Кулик
Мої коломийки. Цикл другий. Червона Галичина
Зборів

Київ: Радянський письменник, 1967

VI. Зборів
…В єднанню
Братніх заліз
Викуєм зорю останню.

В. Чумак

Ой сумний гостинець битий…
Де ж то місто Зборів?
…Дротяним кублом овиті
Цегли, глини гори…

Між окопами — руїни;
Ось уламки вежі;
Без дахів, без вікон стіни —
Слід війни-пожежі.

А життя — ніде немає,
І людей не знати:
Той в окопах доживає,
Той втік в ліс вмирати…

Але ось на магістраті,
На старому домі,
Ізнялись червоні шати —
Ніби вибух пломінь.

І зарухалось уранці,
Трепетнувся Зборів,
І несміливо вигнанці
Покидають нори.

І прийшли, і заспівали
З молотами роти,
І окопи заорали,
Й розплутали дроти.

І забувся хлоп о тузі,
Й м'язи прилучае,
І, оновлене, з-під грузів
Місто воскресає.

Так відродиться й повстане
Вся країна гола —
Бо напружились в єднанні
Меч, і плуг, і молот.