Поезії/1921-й рік
< Поезії
| ◀ То було не геройство | Поезії Комуна 1921-й рік |
Завтра знов до варстату… ▶ |
|
1921-ий РІК
Потяг урізавсь у сніг,
О-ге! Нарізавсь на морок.
Бриза збиває з ніг,
Завиває, закручує порох.
Переголосили, переворушили минулий вік
(Навиває, накручує порох)
Чоловічий, загнузданий крик.
Дзик і стоп…
Так стій же — під зубило, під клапан —
Забивай зубами, товаришу,
У снігах, уночі, у полях,
О, потяже, нащо ти мариш?
Надривай напружені груди,
Сичи, висвистуй, сифонь.
Ми з тобою — ми перші люди,
Ти — наш останній огонь.
1925