Поезії
Майк Йогансен
Ясен
«Темні вулиці…»
• Інші версії цієї роботи див. Темні вулиці вкрились насінням… Харків: «Рух», 1933

Темні вулиці вкрились насінням.
— Не іди, ще останьсь, моя душе…
Теплий вітер насіння розвіяв.
— Прощавай, поспішаю дуже.

Проминали, вночі розтавали…
— Ох, останьсь, не можу без тебе.
Проминули останні — як галич,
Що летить і спить у небі.

І коли останній стукіт
Його кроків завмер за рогом,
Простягла перед себе руки
І упала на землю убогу.

1928