Поезії/Осяяний осени

Поезії
Майк Йогансен
Скоро forte
«Осяяний осени…»

• Інші версії цієї роботи див. Осяяний осени…

Харків: «Рух», 1933

Осяяний осени
синіючий сон
І коні сміються — до бою, до бою.
Похмуроброндзові голови
Лебедино і гордо
Вперед.

На млосних міста раменах
Заплакала мряка
І вулиці-жили укрилися гноєм —
Текуча повінь.
О, разом порізали груди
Червонозоряні леза…
Повстали люди —
Жовтень.

Нова гуде марсельєза,
В океані ревуть сирени,
Паровоз бовкне
В безмежних дикучих полях —
Жовтень!

Орябини тоненькі пальці
Стулили червонолистий стяг.
Голе
Дівча не сахається полум'я
Зоряновечірньої ризи,

Розкинуло рижі знамена
До самого глибокосинього низу,
Вперед.

Осяяний осени
Довгий,
До краю повний п'яного меду
— Четвертий
Жовтень!

1921