поворозка

поворозка

Поворо́зка, ки, ж. 1) Шнурокъ, бичевка. Левиц. I. 358. КС. 1893. VII. 80. В кунтуші з срібними китицями і поворозками. Стор. МПр. 76. 2) Ленточка для завязыванія очі́пка. Козелец. у. КС. 1893. XII. 449. Также тесьма для завязыванія передника, юбки. Ум. Поворо́зочка. Ез. V. 136.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924