Повна збірка веселих віршів/Турки і козак

Повна збірка веселих віршів
Степан Руданський
Приказки на мужиків і козаків
Турки і козак
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Турки і козак
Джерсі-Сіті: «Свобода», 1915
Турки і козак.

Перебрав ся наш козак
Якось за границю,
Тай на лихо завернув
В турецьку каплицю.
 Протиснув ся наперед,
 Роздивив ся всюди;
 Хоче вийти — та біда:
 Стиснули ся люди.
А перед-тим неборак
Із'їв якось сала,
І тут його в животї
Слабість розібрала.

 Терпів бідний, доки міг,
 Аж піт з нього лив ся,
 Ну, а далї — мов живіт
 Йому розчинив ся.
Замовчали всї попи,
Турки закричали
І над бідним козаком
Палаші підняли.
 Але козак — не промах,
 Вдарив ся у груди:
 „Ваш великий, — каже, — Бог!
 Послухайте, люди!
Як турецький сильний Бог —
Так правду говору,
Що вже рік тому, як я
Не йшов до надвору,
 І де вже я не ходив,
 Де вже не молив ся,
 Але видно: жаден Бог
 Не змилосердив ся.
Ото тільки один ваш
Перед цїлим людом
Живо й раптом показав
Сьвяте своє чудо!”
 Заплескали всї попи,
 Турки закричали,
 І мерщій тогдї штани
 З козака ізняли

І повісили як-раз
Посеред каплицї,
А козака провели
З грішми до границї.

 
——o——

——————

Не промах” — ужито тут в значіню: „Не дурень, не промахнеть ся”.