Повна збірка веселих віршів
Степан Руданський
Приказки на попів та ксьондзів
Сповідь
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Сповідь
Джерсі-Сіті: «Свобода», 1915
Сповідь.

Хто не знає, що попи все
Звикли на дурницю?
Сповідав раз один попик
Грішну молодицю.

 Молодиця молодая,
 Тлуста, уродлива;
 Груди білі — як збанята;
 Сама чорнобрива.

Піп накрив ї патрахильом,
Нїби сповідає,
А сам мало не прилипне,
Її промовляє:


 „Чи не хтїла-б, молодичко,
 Мене полюбити?
 Буду за тя Христа-Бога
 День і ніч молити!

Я ще з-давна тебе люблю!”
Піп її туркоче…
Молодиця й собі каже:
— „А я вас, пан-отче!”

 Дзвонять дзвони на „Достойно”
 Дзвонять і по всьому,
 Йде чорнява молодиця
 Із церкви до дому.

Тілько двері відхилила —
Чоловік озвав ся:
„Чого тебе на сповідї
Батюшка питав ся?”

 — „Ет! чого він не питав ся!
 Чи все спамятаю?…
 Хотїв муки на проскури, —
 Питав, чи не маю”.

— „Нї, псяюхо!… не до шмиги!
Не муки він хоче!
Чув я добре, як казала-сь:
А я вас, пан-отче!

 Стережи ся, коли хочеш!…
 А то, як почую,

 То й тобі муки намелю
 Й йому напитлюю!”

 
——o——